Автори: О. Двірська, М. Грудінкіна
Метою нашої роботи є дослідити та проаналізувати в багатоаспектному характері судно «Товариш»; «Товариш» як символ херсонських морських справ.
Предмет дослідження – розвиток закономірностей та особливостей історії судна.
Об`єктом дослідження є формування, розвиток, організація історії навчально-віт-рильного судна «Товариш», який колись був однією з особливих пам’яток Херсона.
Виходячи з необхідності розкриття об`єкту і предмету нашого дослідження постають наступні завдання:
- здійснити пошук, відбір, класифікацію та систематизацію джерел і літератури;
- дослідити історію розвитку судна;
- узагальнити сукупність історико – політичних поглядів на судно «Товариш»;
- з`ясувати історичне значення для Херсону, для України.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали даної роботи можуть бути використані при проведенні тематичних екскурсій в шкільному історико-краєзнавчому музеї, оновленні музейних стендів, на уроках історії, в процесі підготовки інтерактивних екскурсій, виховних заходів тощо.
Характеристика судна:
- Довжина – 82,5 м;
- Ширина – 12 м;
- Осадка – 4,5 м;
- Водотоннажність – 1727 тонн;
- Площа вітрил – 1 862 м2;
- Силова установка – дизельний двигун «Deutz MWM» потужністю 369 л. с .;
- Швидкість – 8,5 вузлів;
- Екіпаж: Команда – 45 осіб;
- Курсантів – 145 осіб.
Хронологічний літопис
Був побудований в 1933 році на верфі «Blom & Foss» в Гамбурзі під назвою «Gorch Fock» на честь відомого німецького мариніста. Починаючи з 1934 року, використовувався в навчальних цілях. Після другої світової війни в 1948 році морське судно по репарації перейшло в СРСР. У 1949 році на ньому була повішена ринда з ім’ям «Товариш», а 15 червня 1950 року — барк прий-няла радянська команда. Був переданий в Херсонське морехідне училище в 1951 році.
Перше плавання під радянським прапором відбулося в 1957 році під командуванням капітана В. В. Васильєва. У 1974 році барк вперше взяв участь у Балтійській регаті престижної американської серії «Операція „Вітрило“». У 1976 році взяв участь у регаті «Операція „Вітрило“ — 76». У 1980 році виконав рейс до берегів Південної Америки, а в 1993 році приймав участь у регаті біля берегів Великої Британії. У 1994 році через поганий стан барк отримав дозвіл лише на рейси по Чорному морю, а в 1999 році був відбуксований у місто Вільгельмсгафен. З 2005 року розміщений як плавучий музей у гавані міста Штральзунд, який і був його первісним портом приписки.
Капітани
Німеччина: Рауль Мівез, Август Тіле, Бернхард Рогге, Отто Келер, Вільгельм Кале.
СРСР: Іван Васильович Трескін, В. В. Васильєв, Олег Павлович Ванденко, Володимир Павлович Полозов.
Україна: Борис Савич Кісов, Олег Павлович Ванденко, Юрій Олексійович Кущенко, Віктор Костянтинович Виноградов.
