Сувенір з Австралії
Якось тихого вечора, коли вже насувалися сутінки, професор МАНіус, а також його улюблена учениця МАНЮНя разом з вченим котом КицьМАНом гостювали в затишній садибі капітана Врунгеля. Розважливо йшла розмова, говорили про те, що приходило в голову. Раптом МАНЮНя помітила, що кудись зник КицьМАН. Дівчинка почала його кликати, а потім пішла в інші кімнати шукати кота.
– Ах ти, шибенику, – почувся голос МАНЮНі. – Ти що, згадав своє дитинство?
Капітан і професор прийшли на голос МАНЮНі і побачили, що КицьМАН завзято грається з якимсь овальним предметом, ганяючи його по підлозі і навіть час від часу підкидаючи. КицьМАН так захопився грою, що навіть не відреагував на оклики МАНЮНі. Але капітан швидко припинив забави котика і відібрав у нього предмет.
– Це дуже цінна річ, – промовив Врунгель. – З нею необхідно поводитися дуже обережно. Я привіз її з Австралії, де перебував, коли здійснював на своїй «Біді» навколосвітню подорож.
Капітан погладив кам’яний овал, на поверхні якого були нанесені якісь знаки і фігури
– Це чуринга, досить древня річ. Один мій знайомий археолог оцінив її вік у кілька століть. Хоча існують чуринги, які були створені десятки тисяч років тому.
КицьМАН винувато дивився на капітана, відчуваючи, що схибив, коли почав гратися з цим овальним камінцем, який, напевно, впав з полиці на підлогу. Втім Врунгель продовжував, тримаючи дорогоцінний камінець в руках і показуючи його присутнім.
…
Продовження читайте в журналі
