ЗАДАЧІ, ЯКІ НАБЛИЖУЮТЬ ДО ТВОРЧОСТІ

Олександр Камін

Коротка передмова

Головна відмінність наших посібників від інших полягає в тому, що в них показується, звідки «виростають» запропоновані нами підходи до розв’язування проблем. А точніше, ми надаємо можливість читачеві самотужки «відкрити» певні методи на конкретних прикладах.

Цікаво, але найбільш сильні й красиві винаходи (комп’ютер, атомна енергетика, парашут, літак, радіо) спочатку відкидалися як несумісні із здоровим глуздом. Сподіваємось, що при освоєнні запропонованих нами методів розв’язування проблемних задач ваш власний здоровий глузд отримає можливість розширитися, і тоді він припинить лякатися незвичайних розв’язань. І, можливо, ви задасте собі питання: «А які перспективні знахідки ми відкидаємо зараз?»

Отже, оволодіваймо методами розв’язування творчих задач!

1. Метод «Зроби навпаки!»

Цей метод інколи застосовують при розв’язуванні фізичних задач для їх спрощення. Так, наприклад для опису механічного руху часто одно з тіл, яке рухаються, уявляють зупиненим (переходять до системи відліку, пов’язаної з цим тілом). При розрахунку розгалужених електричних кіл часто роз’єднують вузли кола, або з’єднують точки, які мають такий самий потенціал. Навіть існує вислів: «Зроби навпаки електричному колу!»

Тож застосуйте цей метод при розв’язуванні наведених нижче задач.

Задача 1.1

Палац Монтеня

Франція, ХVІ сторіччя, громадянська війна. Знаменитий філософ Мішель Монтень мешкає у власному палаці. Його сусіди-дворяни, запирають замки, озброюють своїх селян, виставляють озброєну охорону.

У Монтеня не має ані слуг, ані зброї…

Як вирішив діяти Монтень, щоб його палац не був пограбований?

Задача 1.2

Брудні гроші

У 1810 році на Монпарнасі в Парижі під наглядом французької поліції було налагоджено  секретне виробництво.

Нові купюри кидали на брудну, вкриту пилюкою підлогу і перегортали їх у різних напрямках шкіряною мітелкою. Від цього купюри ставали зім’ятими, мали відтінок попелу, здавалося, що ці гроші пройшли через багато рук.

З якою метою все це робилося?

ЧИ МОЖНА СТАТИ ДОСЛІДНИКОМ ЩЕ В ШКОЛІ?

Світлана Білоус

Що найважче всього на світі помітити?

Те, що лежить перед очима.

Йоганн Вольфганг фон Ґете

Конструювання дослідницького ланцюжка ІІ рівня в методиці динамічного моделювання

Для подальшого оволодіння методикою динамічного моделювання (МДМ) пропонуємо продовжити розглядати приклади спеціальних «методичних конструкцій» – дослідницьких ланцюжків (див. «ШЮВ» №1-2 за 2011 рік). Як вже обговорювалося, складання дослідницьких ланцюжків дійсно нагадує з’єднання певних ланок (кроків) розвитку моделі, що показують шлях, по якому розвивається пізнавальна і дослідницька діяльність учня. Покажемо ефективність «плетіння» ланцюжка разом з учнями, коли осмислено обирається напрям цього розвитку.

Розглянемо створення дослідницького ланцюжка ІІ рівня, який, як і декларується в нашій методиці, розпочався на уроці, присвяченому ознайомленню учнів 9-го класу з властивостями електромагнітних хвиль. На цьому прикладі спробуємо «вловити» закономірності переростання дослідницької діяльності в творчу.

Нагадаємо, що на ІІ етапі навчання в педагогічній системі «Школа-Мала академія наук» учитель допомагає учням розробити дослідницькі ланцюжки ІІ рівня (ДЛ-ІІ), які виходять за межі шкільної програми і містять завдання для самостійного дослідження. Дослідницькі ланцюжки ІІ рівня потребують послідовного і вдумливого застосування вже засвоєних навиків та способів дослідження, а також самостійного пошуку додаткової інформації (розширення поля моделювання, як це зазначається в МДМ). Результати такої дослідницької діяльності учнів вже можуть бути представлені на І та ІІ етапи Всеукраїнських конкурсів-захистів Малої академії наук.

Дослідницький ланцюжок, який ми пропонуємо до уваги читачів, є частиною дослідницької роботи, яку підготував і представив учень 9 класу Костянтин Теряник на ІІ (обласний) етап конкурсу-захисту МАН в 2010-2011 навчальному році. Доповідь Костянтина на секції «Експериментальна фізика» викликала зацікавленість у присутніх на захисті, а журі відзначило його роботу дипломом ІІІ ступеню. Зазначимо при цьому, що найбільш цікава частина його дослідження, пов’язана, до речі, зі збиранням нафти при аварійних виливах на поверхню води, ще буде нами продовжена. Сподіваємось, що з результатами цього «відгалуження» дослідницького ланцюжка ми ознайомимо читачів у наступних номерах нашого журналу.

Отже, розглянемо створення дослідницького ланцюжка ІІ рівня на прикладі дослідження, яке під керівництвом автора провів Кость Теряник. При цьому не тільки наведемо певні корисні для учнів відомості, а й оздобимо наш виклад коротким методичним коментарем для вчителів.