ВІХИ ЖИТТЯ ГАЛIЛЕЯ
15 лютого 1564 року в місті Піза в родині відомого музиканта, збіднілого дворянина Вінченцо Галілея та його дружини Джулії Амманнаті народився первісток – Галілео. З ще п’яти дітей вижили лише троє – сестри Вірджинія і Лівія та брат Мікеланджело.
До 11 років Галілео навчався в школі Пізи, потім він переїхав до Флоренції навчатися в монастирі бенедиктинців.
1581 рік. 17-річний Галілео Галілей за наполяганням батька вступив до Пізанського університету, щоб вивчати медицину. В університеті впродовж трьох років Галілей студіював математику, зокрема геометрію, та філософію і медицину. У дискусіях завжди відстоював власні думки та погляди. В ті часи, у зв’язку з календарною реформою, широко обговорювалися астрономічні проблеми. Вважається, що саме в ці роки Галілей ознайомився з системою світу Коперника.
1585 рік. Не маючи коштів для оплати навчання, Галілей повернувся до Флоренції. Проте за роки перебування в університеті він запропонував кілька оригінальних винаходів, які вразили освіченого і багатого цінувальника науки маркіза Гвідо Убальді дель Монте, який представив талановитого хлопця тосканському герцогу Фердинанду І Медичі і просив підтримати бажання Галілея займатися наукою.
1589 рік. Галілей посів місце професора математики в Пізанському університеті з мінімальною зарплатнею і розпочав власні дослідження з механіки. Тут він працював протягом 1598-1592 рр. У 1610 році й до кінця життя за указом герцога він знов був призначений професором цього університету, але без зобов’язань викладати.
1590 рік. Галілей написав свій перший трактат «Про рух».
1591 рік. Смерть батька. Забезпечення молодших брата та сестер лягло на плечі Галілея.
1592 рік. Авторитет, який Галілей отримав у науковому світі завдяки своїм працям, допоміг молодому вченому зайняти місце професора механіки, математики і астрономії в Падуанському університеті.
1592-1610 рр. Роки перебування в Падуї, які є найбільш продуктивними в науковій діяльності Галілео Галілея. Він став найпопулярнішим професором Падуанського університету, активно вів дослідницьку роботу, листувався з молодим Кеплером, виконував розробку і конструювання різноманітних технічних пристроїв за замовленнями венеціанського уряду.
В ці роки Галілей вступив у громадянський шлюб з венеціанкою Мариною Ґамба. В цьому шлюбі в нього народилися дві доньки – Вірджинія і Лівія та син Вінченцо. Доньок Галілей назвав на честь своїх сестер, а сина – в пам’ять батька.
1609 рік. Узнавши про створення підзор-ної труби в Голландії, Галілей сконструював власний телескоп.
7 січня 1610 року. Галілеєм проведені перші спостереження небесних тіл.
За допомогою телескопу зі збільшенням у 32 рази Галілей зробив низку визначних відкриттів, серед яких: гори на Місяці; лібрації Місяця; чотири супутники Юпітера; плями на Сонці (незалежно від інших астрономів); фази Венери; існування мільярдів зір у Молочному Шляху.
1610-1632 рр. Життя у Флоренції, продовження досліджень, серед яких визначення періоду обертання Сонця навкруги своєї осі, вивчення фаз Венери тощо, а також критика Аристотеля та його послідовників. Гостра полеміка в наукових колах спричинила появу значної кількості противників Галілея.
1611 рік. Подорож до Риму з метою спілкування з представниками верхівки Католицької церкви. Демонстрація телескопу Папі римському Павлу V.
1613 рік. Публікація книги Галілея «Листи про сонячні плями», де він аргументовано висловлюється на користь вчення Коперника.
1615 рік (січень) – 1616 рік (березень). Галілей звернувся до Католицької церкви щодо визнання геліоцентризму. Проте в 1616 році Римська церква офіційно визначила геліоцентризм як небезпечну єресь, а книжку Галілея заборонила «до її виправлення». Галілей повернувся до Флоренції, задумавши видати книжку, яка б містила всебічний і доступний, а також нейтральний аналіз проблеми і доведення правильності вчення Коперника. На написання такої книги вчений затратив 16 років.
1623 рік. Галілей друкує книгу «Пробірних справ майстер» – памфлет, спрямований проти єзуїтів, де були викладені основи наукового методу, з якого виросло механістичне світосприйняття, проте відстоювалася помилкова точка зору щодо походження комет (Галілей вважав їх лише оптичними явищами).
1623 рік. Новим Папою Римським під іменем Урбан VІІІ обраний давній друг Галілея Маттео Берберині. Ця подія надихнула Галілея на новий етап боротьби за відміну заборони на його книжку. Проте Урбан VІІІ, схваливши «Пробірних справ майстра» і заборонивши єзуїтам полемізувати з вченим, заборону книжки «Листи про сонячні плями» не відмінив.
1624 рік. ……… продовження читай в журналі
