Герон Олександрійський
Точні дати народження і смерті цього давньогрецького ученого і винахідника з міста Олександрії невідомі. Лише майже через 2000 років були знайдені і перекладені сучасними мовами арабські списки його праць. Кожний школяр вивчає теорему Герона, але не кожний знає, що, кидаючи монету у автомат, він користується винаходом того ж самого вченого.
Аналізуючи результати багатьох досліджень та винаходів, можна вважати, що ідея створення роботів уперше була розвинута Героном Олександрійським, одним зі знаменитих вчених, представників славнозвісної Олександрійської математичної школи. Герон жив на початку нашої ери (вірогідно, у І-ІІ ст. н.е.). Він відомий як інженер, фізик, механік, математик, і винахідник часів давньої Греції, який залишив після себе зібрання наукових творів, що містять креслення та описи автоматичних пристроїв. У своїх працях Герон наслідував Архімеда і часто тлумачив та узагальнював його відкриття. Вплив Герона на розвиток науки та інженерії в Європі можна прослідкувати впритул до епохи Відродження.
Цікаво, що Герон виконував замовлення військових та релігійних установ, театрів тощо. А використовував це й видатний винахідник зовсім прості, «звичайні» явища: силу тяжіння, тиск рідин, енергію пара тощо. Адже в його часи про використання електрики у технічних засобах не могло бути й мови.
Він винайшов автомат для продажу святої води; двері храмів, що відчинялися автоматично, коли над жертовником запалювався жертовний вогонь; арбалет, який перезаряджався автоматично та інші цікаві пристрої, які описав у своїй роботі «Пневматика». Сучасники сприймали винаходи Герона як «чарівні фокуси».
