ПРО ГУМОР — ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО
Навчи мене сміятися, спаси мою душу.
Англійське прислів’я
Людина, яка хоча б частково не є гумористом, – лише частково є людиною.
Гілберт Честертон
Гумор приводить до дії механізм розуму.
Марк Твен
Чи замислювалися ви коли-небудь, що являє собою гумор?
Питання виявляється не таким простим, як може здаватися з першого погляду. Виявляється, що над пошуком відповіді на нього з давніх-давен працювали і продовжують працювати і лікарі, і вчені, що мають здобутки в різних галузях науки, і просто талановиті люди.
«Гумор – це інтелектуальна здібність помічати в явищах їх комічні прояви. Почуття гумору пов’язано з умінням суб’єкту виявляти суперечності в оточуючому світі», – це цитата з Вікіпедії, вільної енциклопедії.
Це визначення видається нам досить вдалим, оскільки воно пов’язується з інтелектом і здібністю людини аналізувати (причому на інтуїтивному рівні) явища і ситуації, виявляти в них суперечності і в оригінальний спосіб трансформувати ці суперечності в жарти.
Відомо, що тварини не сприймають гумору (хоча автор вважає, що спостерігав і посмішку, і навіть прояви почуття гумору в собак!). Інколи філософи визначають людину як «живу істоту, що сміється». Дійсно, ще Аристотель і схоласти вважали сміх властивістю, яка виявляється тільки в людини.
Карлос Вальверде, автор книги «Філософська антропологія», зазначає: «Що змушує нас сміятися? Несподіване, але в той же час цілком законне і (заднім числом) досить зрозуміле порушення «нормального» перебігу подій. Несподівана асоціація, на перший погляд безглузда, але відбиваюча якісь глибинні зв’язки між речами. Все, що створює нову модель світу і надає задоволення, пропорційне цій новизні. Кінець новизни – це кінець смішного».
Ми дозволили собі виділити деякі, найбільш важливі на наш погляд, частини цитованого тексту. Цим ми намагалися підвести читачів до думки, що гумор – це своєрідна творчість, і що лише людина з почуттям гумору спроможна створювати нові моделі оточуючого світу, відважно перетинаючи звичні межі, та сприймати такі моделі, створені іншими. Нагадуємо, що в нашій теорії і системі розвитку дослідницьких здібностей учнів (див. публікації в попередніх номерах журналу в рубриці «Суперклуб») саме перехід за межі загальноприйнятних моделей визначається як творчість.
Мабуть, мало кому відомо, що В.Ф. Турчин, доктор фізико-математичних наук, вчений зі світовим ім’ям, саме той, який створив мову Рефал і новий напрямок у програмуванні, той самий автор монографії «Феномен науки», що стоїть у світовій науці поряд з «Кібернетикою» Н. Вінера, є також одним з упорядників і редактором першої в Радянському Союзі книжки наукового гумору «Фізики жартують», добре знайомої широкому колу читачів. У передмові до цієї книжки написано таке: «Все, що в цій книжці є смішного, повністю зрозуміють і оцінять ті, хто читає наукову літературу і слухає наукові доповіді (і виступає з такими доповідями)… З цієї точки зору ця книжка також наукова».
Книжка стала улюбленою відразу після її виходу в світ. І це відбулося, мабуть, тому, що гумор там був вищого ґатунку. А ще тому, що цей гумор не тільки дозволив відчути історію науки, а й наблизив справжню велику науку до учнів і студентів. Усі зачитувалися цією збіркою. І непомітно для себе розуміли, що творення науки і творення гумору мають одні й ті самі закони.
Письменник-гуморист, поет, знаний у світі, автор багатьох афоризмів, Фелікс Кривин – одесит (до речі, як і багато з гумористів – такий, мабуть, поживний ґрунт для гумору в цьому незвичайному місті, Одесі), філософськи підходить до визначення такого багатогранного поняття, як гумор. Нам здається, що він поділяє наші підходи до вміння виявляти гумор при створенні нових моделей у сприйнятті світу.
«Гумор – взагалі невесела річ. Це захисний засіб розуму. Він виникає, якщо життя складається невдало. Якщо вважати, що гумор – весела річ, то тоді він буде змагатися із лоскотанням, дурінням, клоунадою. А справжній гумор – глибокий, завжди сумний».
«Так, життя дарує дуже багато смішного. Дивишся, немовби речі серйозні, а якщо повернеш якось, – смішно. Все залежить від того, як собі це представити».
А ось вірші Фелікса Кривина, несподівані, з гумором і одночасно з філософським підтекстом (пропонуємо їх мовою оригіналу):
Не знает лёгкой участи ТАЛАНТ.
Когда ТАЛАНТ в работе, он – АТЛАНТ.
Когда ж спадает творческий накал,
Он мучится, страдает, он – ТАНТАЛ.
Из тех же букв, из тех же самых букв
Он создан для работы и для мук.
