БОГАТИР-СВЯТИЙ IЛЛЯ МУРОМЕЦЬ

19 грудня за старим стилем, або 1 січня за новим, Руська православна церква встановила день пам’яті преподобного Іллі Муромця. Той, хто відвідав у Києво-Печерській Свято-Успенській лаврі Антонієві (Ближні) печери, впевнився в тому, що мощі Іллі Муромця дійсно перебувають тут.
Але всі, хто знайомий з давньоруськими билинами, знають, що Ілля Муромець – це славетний богатир, який здобув на віки славу своїми подвигами. Історики довели, що він – реальна особа, воїн, який служив Київському князю і захищав Русь від іноземних загарбників. Билини розповідають, що  Ілля Муромець 30 років просидів на печі і був зцілений «каліками перехожими», які звеліли йому принести і випити цілющої води. За фінськими легендами (а також у давніх варіантах руських билин) цими каліками були Сам Ісус Христос і його два апостоли.
Натомість літописи не згадують про життя богатиря. Чому? Мабуть тому, що в ті (до монгольської навали) часи, коли жив Ілля, руські літописи ще не писалися. Втім про подвиги Іллі Руського (Ilias von Riuzen) розповідається також в германських епічних поемах ХІІ-ХІІІ сторіч. Українські билини називають славетного богатиря також Чобітком, оскільки за однією з легенд Іллі вдалося перемогти ворогів, відбиваючись від них лише одним чоботом, який він не встиг надіти внаслідок миттєвого нападу.
Мощі преподобного Іллі були неодноразово досліджені, останнє дослідження проводилося в 1988р. міжвідомчою комісією Міністерства охорони здоров’я УРСР за допомогою спеціальної методики і найточнішої японської апаратури. При цьому було приблизно визначено вік преподобного (45-55 років), виявлені дефекти хребта, які свідчать про перенесений у юні роки параліч, а також сліди травм, які могли бути отримані під час рукопашних боїв. Було також встановлено, що причиною смерті скоріш за усе стале серйозне колоте поранення в області серця. Смерть датується приблизно ХІІ сторіччям.
Сергій Борисович Хведченя, київський вчений, вважає, що Ілля Муромець жив з 1143 по 1203 рр., а останній його бій відбувався таким чином: вороги звалили богатиря на землю, хтось з нападників ударом ножа прибив ліву долоню богатиря до землі, а інший ворог пронизав груди богатиря списом. С.Б. Хведченя вважає, що Ілля Муромець жив на Чернігівській землі, рід його походив або з Моровійська під Черніговом, або з Мурома, який певний час також належав до Чернігівського князівства і знаходився на межі Київської Русі.
Але існує й інша версія про походження богатиря. У сучасному місті Муромі Володимирської області (Росія) в художньо-історичному музеї діє постійна експозиція, присвячена Іллі Муромцю. Поблизу Мурома знаходиться й село Карачарове, де живе родина Гущиних, що за легендами веде родовід саме від славетного богатиря Муромця. До речі, нащадки Муромця, Гущини, також мали богатирську силу. В Муромі та Карачарові збереглися місцеві легенди, пов’язані з виникненням джерел, які утворилися після «скоків» коня Іллі Муромця тощо, а також залишки церкви, яку колись побудував богатир-святий.
На мапі Київської Русі видно, що дорога від Мурома до стольного Києва йде по прямій близь Рязані, через Чернігів. Можливо, саме так, по лісах давньої Русі і приїхав Ілля Муромець на службу до Києва, по дорозі перемагаючи ворогів, що зустрічалися на його шляху.
Після успішної військової служби і, напевно, після тяжких поранень, Ілля прийняв рішення закінчити своє земне життя монахом Києво-Печерської лаври. Ілля спочиває в гробі в молитовному положенні, склавши персти для молитви так само, як це вимагає православ’я. Ілля Муромець був офіційно канонізований у 1643 р. разом з ще шістдесятьма дев’ятьма угодниками Києво-Печерської лаври. До речі, реконструкція образу Іллі Муромця, що виготовлена С.О. Нікітіним у двох екземплярах, зберігається як у музеї Мурома, так і в приймальні митрополита Володимира в Києві.
У наші часи образ билинного богатиря Іллі Муромця, як і завжди, приваблює своїми подвигами і пригодами. Але з цих легенд, пронесених крізь понад вісім сторіч, проглядає живе обличчя людини, що присвятила усе життя захисту свого народу і батьківщини. Чудодійну духовну і фізичну силу Ілля Муромець використовував лише для боротьби з ворогами Вітчизни і встановлення справедливості. Згадайте, у билині, навіть перед битвою з половцем Калином, він довго умовляє його піти геть добровільно, не проливаючи крові. І тільки у відповідь на упертість та злобу супротивника, руський богатир вступає в бій.
У молитві святому преподобному Іллі його називають заступником Святої Русі, могучим ратоборцем, воїном духовним і тілесним. У всі часи Ілля Муромець є символом патріотизму і сили руського народу.
Матеріали підготовлені С.Ю. Білоус

Оставить комментарий

Вы должны войти чтобы оставить комментарий.