Автор : Світлана Білоус 
СЛОВО РЕДАКТОРА ДО УЧНІВ
Шановні діти!
Колись ви сповна зрозумієте глибокий смисл висловлювання: «Усі ми родом з дитинства». І тим краще цей вислів усвідомлюється людиною, чим більше вона віддаляється від цієї життєвої пори.
Задумайтесь над цим зараз. Адже з дитинства ми несемо не тільки найяскравіші спогади, а й основи знань, які потім визначатимуть наш життєвий шлях.
Я звертаюся до Вас з пропозицією поринути у таємниці світу, в якому ми живемо. Якщо ви не покинули звичку задавати «дитячі» запитання, то тепер повинні усвідомити, що настала пора вам вже й самостійно шукати відповіді на них. Збережіть вміння дивуватися і захоплюватися тим Всесвітом, що дарований нам. Пам’ятаєте, як герой відомого фільму з сумом промовляє: «Нажаль, ми розучилися дивуватися»? Я вам НЕ БАЖАЮ цього!
Відомо, що відповіді на дитячі запитання часто потребують ґрунтовних знань, а інколи призводять до відкриттів. У нашому журналі ми й намагатимемося допомогти вам навчитися не тільки відповідати на запитання, а й формулювати їх, причому, незалежно від того, в якій галузі виникає ваша цікавість. Ми прагнемо розвинути у вас, наші любі юні чомучки, вміння думати – якість, яку надано лише представникам homo sapience і яку, нажаль, ми не завжди реалізуємо і розвиваємо. А у сучасному світі відбувається в основному конкуренція інтелектів, і саме той, хто перемагає у ній, володіє високими технологіями, знається на законах, що правлять світом. Зробіть свій вибір!
Невже ви бажаєте, щоб вами керував хтось, хто буде вважати вас недорозвиненим, неосвіченим і хто зможе використовувати ваш нерозвинений розум для своєї вигоди?
Тільки в Україні (серед країн СНД і взагалі у світі) за державної підтримки діє унікальна юнацька творча організація – Мала академія наук, в якій є можливість кожному з школярів розвинути свої здібності та обдарування за власним вибором.
Наш журнал представлятиме роботу секцій МАН (кожна рубрика журналу відповідає певній секції МАН). Журнал залучатиме молодших школярів до дослідництва у «молодшій» МАН, підтримуватиме інтерактивні конкурси, що також підготують вас і до діяльності у МАН, і до зовнішнього незалежного оцінювання.
Запрошуємо вас до співпраці та спілкування! Ми будемо публікувати ваші роботи, ваші дослідження, ваші винаходи, а також з радістю почуємо всі «каверзні» питання і разом з вами будемо шукати на них відповіді.
Як обрати тему для дослідницької роботи, щоб її можна було гідно представити на конкурс-захист робіт Малої академії наук?
Чому ж відбувається втрата обдарованості з віком?
Мала академія наук України є національним надбанням української науки та педагогіки
Педагогічна система «ШКОЛА-МАН», яку ми пропонуємо до застосування, об’єднує у єдине ціле роботу школи та унікального позашкільного закладу Малої академії наук.
Ми підкреслюємо, що ми шукаємо співпраці та співдружності з усіма, кому не байдужа доля інтелекту української нації, майбутнє наших дітей та можливість їх підготуватися до життя і праці в умовах конкурентної боротьби й нестандартних ситуацій.
СЛОВО РЕДАКТОРА ДО НАСТАВНИКІВ УЧНІВ
Часто учителі питають: «Як обрати тему для дослідницької роботи, щоб її можна було гідно представити на конкурс-захист робіт Малої академії наук?»
Відповісти на це питання і просто, і складно водночас.
Для вміння поставити проблему для дослідження, мабуть, потрібно не так вже й багато: зазнавати відчуття подиву при спостереженні явищ, які в інших не визивають здивування; вміти задавати влучні питання, знаходячи суперечності певних явищ з відомими або загальновизнаними фактами; відчувати інтерес до галузі, в якій працюєш або навчаєшся, до світу, в якому живеш; мати потяг до нових знань …
Усі ці здібності, взагалі-то, людина має від народження. Справа в тому, що у дорослому віці ці здібності в більшості випадків втрачаються. Ми вважаємо, що питання про вибір теми взагалі поставлено некоректно, і ставиться у такій формі воно саме тими людьми, які вже втратили усі ті якості, що пов’язані з дослідництвом. При цьому ми надаємо поняттю «дослідництво» більш широкий, ніж це прийнято, смисл. Дослідництво – це за нашим розумінням, не обов’язково дослідна діяльність у певній галузі. Це стан розуму, який постійно перебуває в активній фазі, оцінюючи події та факти, вивчаючи, аналізуючи, узагальнюючи їх, виявляючи суперечності і намагаючись розв’язати їх.
Чому ж відбувається втрата обдарованості з віком? Яким чином людина з допитливої і зацікавленої дитини перетворюється на особу, що може виконувати лише стандартні вправи, не тільки не замислюючись над доцільністю та узгодженістю своїх дій, а навіть не ставлячи перед собою ніяких питань?
Пошук відповіді на ці питання призвів до написання у різні часи цілих томів наукових педагогічних праць. Захищені тисячі дисертацій, запропоновані сотні методик, але проблема розвитку (а не знищення, як відбувається часто!) дослідницьких здібностей часто так і залишається невирішеною на практиці.
Звичайно, у різні часи народжуються Учителі з великої букви, як кажуть, Учителі від Бога, що плекають у своїх вихованцях дух творчості та пізнання. Такі вчителі шануються цілими поколіннями. Але, як правило, їх практичні надбання уходять разом з ними (нажаль, усі ми смертні), і хоча й залишаються описи їх здобутків та педагогічних систем, що носять ім’я великих педагогів, ККД їх застосування у подальшому виявляється значно меншим, ніж міг би бути… Доведення цього твердження просте – це існування величезної кількості людей, які «відбувають» свій робочий час, які не вміють компетентно діяти в незвичних або екстремальних умовах, не вміють думати і розв’язувати конкретні проблеми, нестандартні задачі.
Цей журнал має за мету підняти тих, хто володіє вмінням розвивати обдарованість у дитини, а це означає, що й сам є людиною цікавою і обдарованою. Закликаємо тих, хто працює в школі або в іншому навчальному закладі, керує гуртком, хто присвячує себе розвитку юних обдарувань, стати не тільки читачами нашого нового журналу, а його авторами.
Але, як кажуть, треба починати з себе.
Ми відважимося на спробу (напевно, дуже сміливу і не стовідсотково успішну) хоча б частково вирішити означені проблеми розвитку дослідницьких здібностей учнів. Нам здається, що і вчитель, який опанує втілену нами в життя систему роботи з дітьми, помітить, як сам перетворюється у дослідника. І життя йому в результаті цього здаватиметься світлішим і більш значущим та цікавішим.
Тому на початку нашого з Вами, шановні читачі, спілкування ми пропонуємо Вам у кожному числі журналу «Школа юного вченого» можливість не просто опанувати авторську методику розвитку дослідницьких здібностей учнів, а й упевнитись, що її неможна застосовувати окремо від певних умов та етапів навчально-педагогічної діяльності. Ми вважаємо, що дієвість, ефективність та результативність розвитку дослідницьких здібностей забезпечується лише тоді, коли працює чітко організована педагогічна система. Осердям такої педагогічної системи є, звичайно, методика, але сама по собі, без інших складових педагогічної системи, вона не може цілком забезпечити успіх.
Педагогічна система, яку ми пропонуємо до застосування, є незвичайною тому, що вона об’єднує у єдине ціле роботу школи та унікального позашкільного закладу Малої академії наук. Вона й називається так – педагогічна система «Школа-МАН». Але чому саме МАН?
Тому, що система МАН є інноваційним навчальним українським проектом, потенціал якого використовується не на повну силу. Обґрунтуємо це.
Мала академія наук народилася в Україні, в Криму, де було знайдено дієву форму роботи з творчою молоддю. Мала академія після розпаду СРСР серед держав СНД збереглася лише в Україні, де вона успішно розвивається, починаючи з 1993 р., має державну підтримку та статус.
Отже, МАН України є національним надбанням української науки й педагогіки. МАН має беззаперечні відмінності та переваги як позашкільний заклад нового типу:
1) за цілями та завданнями;
2) за організаційними та виховними функціями;
3) за переважними (домінуючими) методами навчання.
Поєднання навчання в школі з педагогічним процесом у позашкільному закладі нового типу (МАН) забезпечує вихід за межі традиційного класно-урочного навчання й створення педагогічно збагаченого неформального середовища з підвищеним рівнем креативності, чим надає учню можливість свідомо обирати напрямки пошукової діяльності (що є актуальним у світі переходу шкільної освіти до профільного навчання), заглиблюватися в проблему дослідження, працювати над нею разом з Наставником, з товаришами-однодумцями.
Це вказує на необхідність створення педагогічної системи, і методичної системи, як її складової, за допомогою яких стає можливим засвоєння учнями не тільки досвіду творчої діяльності, а й досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу (третій та четвертий елементи змісту освіти за І.Я. Лернером), що є розв’язком проблеми гуманізації освіти.
На сторінках журналу ми пропонуємо розглянути не тільки концептуальні засади та структуру педагогічної системи, а й крок за кроком опанувати методику динамічного моделювання, або «дослідницьких ланцюжків», яка апробована, упроваджена і показала свою ефективність та результативність на протязі більше, ніж десяти років.
Методика дослідницьких ланцюжків розроблена таким чином, щоб забезпечити розвиток дослідницьких здібностей у дітей будь-якого рівня обдарованості, а не тільки таких, які виділяються в школі підвищеним рівнем інтелекту. Запропонована методика передбачає індивідуальний темп навчання, можливість „зупинки” для кожного учня на певному етапі, що й дозволить розвивати дослідницькі здібності згідно з рівнем інтелекту та особливостями психіки конкретного учня.
Тож ми не приховуємо, що головною метою видання журналу «Школа юного вченого» та запровадження сполученного з ним інтерактивного конкурса «МАН-Юніор» є створення альтернативи нинішньому стану справ у освіті. Ми підкреслюємо, що ми шукаємо співпраці та співдружності з усіма, кому не байдужа доля інтелекту української нації, майбутнє наших дітей та можливість їх підготуватися до життя і праці в умовах конкурентної боротьби й нестандартних ситуацій.
Інноваційний педагогічний проект, основу якого складає педагогічна система «Школа-МАН», підтримується Класичним приватним університетом м. Запоріжжя і особисто ректором В.М. Огаренком. Для запровадження і розвитку цього проекту діє Центр «Обдарованість» Класичного приватного університету, керівником якого є автор – головний редактор журналу.
Учителі, керівники гуртків Малої академії, батьки – однодумці, подвижники, безсрібники – усі ті, хто просто любить дітей і бажає їм кращої долі! Давайте усі разом спробуємо зрушити справжню освітянську реформу.
Закликаючи Вас до співпраці, ми вимушені підкреслити (відкинувши на мить скромність), що таких результатів конкурсів МАН, які отримує автор (до 14-18 призерів на ІІ (обласному) етапі та стабільно 4-5 призерів щорічно на ІІІ (державному) етапі), не досягнуто ні одним з керівників гуртків ні в одному навчальному закладі. Це зрозуміло хоча б тому, що «написати» учителю разом з вихованцем таку кількість якісних учнівських дослідних робіт просто фізично неможливо. До цього додаються щорічні 5-8 призерів на обласному етапі та 3-4 призери на державному етапі фізичної олімпіади. Звідки ж такі результати?
Висновок один – педагогічна система «Школа-МАН» працює ефективно та результативно!
Нашу першу розмову присвятимо психологічному підґрунтю навчання. Цю проблему почнемо обговорювати у рубриці журналу «Суперклуб». Намагатимуся кожну публікацію, присвячену застосуванню методики, супроводжувати авторськими ілюстраціями-малюнками, в яких інколи можна більше прочитати, ніж у словесному супроводі.
З повагою до Вас, шановні колеги, та з надією на співпрацю –