ЯКА ДОЛЯ ЧЕКАЄ НА РІЧКИ УКРАЇНИ?

Автор: Володимир Стародубцев

Антропогенний тиск на річки України  (від маленьких до самих великих) досяг тієї критичної межі, за якою вже важко передбачити їх подальшу долю. Чи збережуться вони взагалі як природні водні об’єкти, чи зможуть забезпечувати нас якісною водою для пиття, для побутових цілей, чи будуть вони прийнятним середовищем для усієї водної біоти? Чи зможуть юні українці побачити (уже не кажу – ловити) живу рибу у тих річках й струмочках, що біжать коло їх домівки, а чи будуть тільки чути розповіді батьків про їх пригоди на рибалці? Врешті-решт, чи зможемо ми в найближчій перспективі просто відпочивати на берегах річок й милуватись чудовими краєвидами?
Невдячні, дуже непрості питання, й немає на них простої відповіді.

В. Білоус. БІОІНДИКАЦІЯ ПОВІТРЯ ВЛАСНИМИ РУКАМИ

Усі знають про екологічні проблеми, усі відчувають себе фахівцями з екології… Не минає й дня, щоб ці проблеми не обговорювалися в ЗМІ і в мережі Інтернет, у кабінетах і на лавочках, серед дорослих і навіть серед малечі. Проте, якщо проаналізувати наші дії, аж ніяк не зможемо ми знайти системної діяльності людини щодо збереження довкілля. Навіть найкращі екологічні проекти – це лише фрагменти, часто неузгоджені з повсякденним існуванням людства.

Вчинки в повсякденному житті людина чинить, керуючись своєю власною свідомістю. Тому нагальним завданням є формування екологічної свідомості, я б навіть сказала, екологічної совісті. Відчуття вини, якщо хочете, відчуття гріха за шкоду, яку ми наносимо довкіллю, повинні спонукати кожного попередньо оцінювати можливі наслідки своїх вчинків. Щоб оцінити вплив шкідливої діяльності людини, потрібно навчитися «читати» ті послання, які надсилають нам представники природи: і рослини, і тваринний світ, і ґрунти, і води, і повітря.

Метод такого «читання» називається біоіндикацією. Біоіндикація – це оцінка стану довкілля за станом її біоти. Слово біота походить від давньогрецького βιοτή – життя. До складу біоти – сукупності видів живих організмів у даній області існування – входять будь які представники: і клітинні (рослини, тварини, гриби, бактерії і т. і.), і неклітинні (наприклад, віруси).

Так от, з цього розмаїття потрібно вибрати саме ті організми, мову яких ми здатні зрозуміти. І,  вивчивши розвиток і стан цих організмів у певних умовах, «поставити діагноз» природному середовищу.

Конкурс «МАН-Юніор Дослідник» передбачає навчання дослідництву в процесі підготовки до нього. Саме тому ми й визначаємо загальну тему для пошукової діяльності учнів під керівництвом наставників, а також пропонуємо методичні рекомендації для виконання дослідницької роботи.

В 2014 році була запропонована тема: «Як живеш, мій зелений світ?». Деякі роботи показали ґрунтовність досліджень юних авторів та їх керівників і містили аналіз отриманих результатів. Усі учні, що підготували такі роботи, стали призерами конкурсу. Фрагменти такої роботи ми представимо в кінці цієї статті.

У 2014-2015 навчальному році за рішенням експертної ради конкурсу «МАН-Юніор Дослідник Еколог» оголошено таку загальну тему: «Біоіндикація атмосферного повітря». Наводимо короткі методичні рекомендації щодо виконання цього проекту.

Найкраще для дослідження обрати рослини-біоіндикатори, які найчастіше використовуються для цих цілей і які досить «зручні» для вимірювань.

…………………..

В.М. Стародубцев — Climate change: чим реально загрожують зміни клімату.

CLIMATE CHANGE: ЧИМ РЕАЛЬНО ЗАГРОЖУЮТЬ НАМ ЗМІНИ КЛІМАТУ

Володимир Стародубцев

У природы нет плохой погоды?
Каждая погода – благодать?

Вже чимало років і науковці, й фахівці-метеорологи, й пересічні громадяни повсюдно обговорюють проблеми зміни клімату та ті загрози, які вони несуть людству. В певній мірі ми навіть звикли до цього словосполучення «зміни клімату» (climate change), воно іноді сприймається вже як якась банальність. Так, середньорічна температура повітря повільно зростає. Дійсно, десь в горах тануть льодовики й зменшуються запаси прісної води. Й на полюсах льоду стає трохи менше. А рівень океану може піднятись й когось затопити. Але це все десь далеко, не з нами, не поряд, не щодня.
Та є в змінах клімату явища, які не дозволяють забувати про них, а раз за разом досить жорстоко нагадують про себе. Іноді – просто стають загрозою для життя. Це – збільшення частоти екстремальних погодних явищ, відхилень від звичної для нас «норми». Ще на пам’яті небачена спека й посуха в Російській Федерації у 2010 році, яка так само зачепила й Україну. Чи нескінченні зливи в басейні річки Інд у Пакистані в тому ж 2010-му році, які забрали тисячі людських життів й залишили десятки тисяч без житла й засобів існування.
А вже на черзі чергові (чи позачергові -?) випробування…
Аграрії України зібрали в минулому році рекордний врожай зернових культур, зокрема – озимої пшениці. Й оптимістично засіяли великі площі озимини, сподіваючись повторити успіх. Та пройшов вересень, а жодної краплі дощу не випало на засіяні поля. Пройшов жовтень – те ж саме…, листопад – те ж саме… Й не тільки у нас, а на величезній площі Східної Європи зовсім не було дощів, гостра ґрунтова посуха охопила не тільки Східну, а й Центральну Європу. Пшениця зійшла погано, а в деяких районах не зійшла зовсім. Усі сподівання тепер були на сніжну зиму, яка б частково виправила ситуацію.

І зима прийшла… Небачені вже понад двадцять років 30-градусні морози охопили величезні площі Східної і Центральної Європи, потужні снігопади обумовили транспортний колапс на автострадах і навіть в аеропортах. «Полюси холоду» встановились в Україні, на Балканах, у Фінляндії, на Північному Кавказі.

Потужні снігопади й морози поширились навіть на жаркі країни півночі Африки й навіть на Сахару. У Тунісі, Алжірі й Лівії незвичне до морозів населення суттєво постраждало від холодів, зазнала втрат і економіка цих регіонів. Завалило снігом Польщу, Германію, Чехію, паралізувавши автомобільний та авіаційний транспорт. Та найбільше досталось гірським районам Балканських держав, де численні села взагалі були відірвані від будь-яких комунікацій.

Й досі деякі райони Румунії завалені снігом шаром до 3 метрів і більше. В Нідерландах замерзли канали й населення стало на ковзани як найбільш доступний за таких умов транспорт. А в Італії із-за снігів і морозів закрились не тільки аеропорти, а й навіть знамениті музеї, стадіони, тощо.
Загалом у таких екстремальних умовах у Європі загинуло від морозів понад 500 людей, із них понад 100 людей – в Україні.

А що ж було в інших районах світу, коли Європа страждала від екстремальних морозів? На це дає відповідь дані, надані Earth Observatory 2 лютого 2012 року. У Канаді й Сполучених Штатах Америки на протязі місяця стояла незвична дуже тепла погода, у багатьох районах снігу не було зовсім. Тепло було навіть на північному полюсі.

А як пережила Україна ці екстремальні холоди, читачі ще добре пам’ятають самі. Нагадаємо лише, як завалило снігом Карпати й Закарпаття, де тисячі будинків у віддалених селах довго були відрізані від транспортних магістралей, день і ніч спецтехніка розчищала дороги. Припинявся рух на державній магістралі Київ – Чоп, оскільки на дорозі утворилися півметрові замети.

Суворі морози призвели навіть до замерзання води у Чорному морі біля берегів України, у льодовому панцирі опинились кораблі. Майже повністю замерзло Азовське море із шістьма десятками(!) суден та їх екіпажами. А в знаменитих субтропіках України ураганні вітри практично зруйнували набережні курортів Ялти й Алушти (збитки оцінені в 16 мільйонів гривень).

Зараз аграрії нашої країни сподіваються на сприятливу весну без екстремальних погодних явищ, щоб пересіяти втрачені посіви зернових й не допустити продовольчої кризи. Й забути, звісно, зимову негоду. Отакі вони – зміни клімату…

Экстремальные погодные условия потрясают планету

ЭКСТРЕМАЛЬНЫЕ ПОГОДНЫЕ УСЛОВИЯ ПОТРЯСАЮТ ПЛАНЕТУ

Владимир Стародубцев

Пока дискуссии о вероятности и масштабах изменений климата происходят как на локальном, так и на международном уровне, реальные экстремальные погодные явления буквально потрясли в этом году всю планету. Уже начало 2010-го года «отличилось» чрезвычайно сильными морозами в восточной и центральной Европе, включая и Украину, а также на границе Канады и США в Южной Африке. Отклонения от средней температуры в январе 2010 года показали, что именно Украина стала в нынешнем году «полюсом холода» на планете, а Гренландия, наоборот, стала полюсом тепла в самый зимний месяц. Летом нынешнего года чрезвычайно сильная жара испытывала украинцев на прочность в течение июля и августа. И не только украинцев. Очень сильная жара держалась в первой половине июля в Западной Европе, на Ближнем Востоке, на восточном побережье США и Канады, в Бразилии и других странах.
Но настоящая драма разыгралась в конце июля и в августе, когда жара и сильнейшая засуха уничтожили четверть урожая в России, не менее 10% урожая в Украине. Пострадали урожаи зерновых культур и во многих странах мира. А затем пришли невиданные доселе пожары на огромных пространствах Российской Федерации, на Пиренейском полуострове, в Австралии и даже в Африке.
Но не только температурные аномалии испытывали в нынешнем году население Земли. Периоды сильной засухи чередовались с неделями настоящего «потопа» во многих странах В начале лета недели беспрерывных и сильных ливней затопили Польшу, Словакию, Австрию…
Мощное наводнение отмечалось в бассейне Дуная, создавшее угрозы жителям и экономике даже в украинской части дельты Дуная. А в конце лета вновь волна дождей залила Германию, Голландию, Бельгию. А настоящая трагедия разыгралась с началом муссонных дождей в юго-восточной Азии. Беспрерывные и сильные ливни в верховье реки Инд (в пределах Пакистана) привели к гибели более 1700 человек, разрушили жилье около 2 миллионов пакистанцев, более 10 миллионов населения было вынуждено покинуть временно затопленные территории. Естественно, что погиб почти весь урожай в этом регионе, много скота, создалась угроза голода. Нелегкие испытания выпали и на долю населения в юго-западных провинциях Китая из-за длительных ливней и вызванных ими затоплений. Не обошлось здесь и без огромных оползней вследствие перенасыщения земли водой.
В районах же, где сильная жара совпала с засухой, начались сильные пожары в лесах и степях. Большие площади лесов и кустарников в юго-восточной части Австралии были сожжены за несколько недель. До сих пор идет нелегкая борьба с пожарами в Португалии, Греции, Испании. А приход сухого периода в субтропики Африки привел к многочисленным пожарам в саванне, зафиксированным спутниками из космоса.

Необычно высокие в нынешнем году температуры в северных широтах нашей планеты ускорили таяние ледников, что хорошо видно на космическом снимке ледника в Скандинавии. Такие же процессы происходили в Гренландии, на севере Канады и в других регионах.

Уникальный процесс наблюдался в нынешнем году и в бассейне многострадального Аральского моря. На протяжении 50 лет море усыхало, ландшафты Приаралья опустынивались, а на обсохшем дне Арала сформировалась настоящая песчано-солончаковая пустыня. Но необычно большое количество осадков в горах Тянь-Шаня и Памиро-Алая весной и летом 2010-го года обусловили резкое увеличение стока рек Сырдарьи и Амударьи. В результате речная вода дошла и до страждущего высыхающего моря. И в первые за 50 лет уровень моря немного повысился (очевидно, не очень надолго).
Таким образом, природа ярко подтвердила в текущем году, что экстремальные погодные явления на нашей планете происходят все чаще, и проявляются все более мощно. Поэтому обществу следует готовиться и приспосабливаться к таким изменениям климата, чтобы обезопасить себя от тяжелых последствий.

В.М. Стародубцев. Космічні знімки допомагают екологам оперативно бачити важливі проблеми.

КОСМІЧНІ ЗНІМКИ ДОПОМАГАЮТЬ ЕКОЛОГАМ

ОПЕРАТИВНО БАЧИТИ ВАЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ

Володимир Стародубцев

Ще зовсім донедавна світогляд екологів був обмежений враженнями про події у довкіллі, з якими вони безпосередньо контактують, а також інформацією, донесеною до них ЗМІ. Як правило, це було із запізненням, часто – дозовано, завжди – суб’єктивно, й не завжди коректно. Саме тому в позиціях громадськості, зацікавленої екологічними проблемами світу, було так багато протиріч, непорозумінь, пасивності, нерідко – заангажованості. Тільки найбільш потужні телевізійні канали конкурували за оперативний показ самих драматичних подій у довкіллі, не забуваючи при тому про політичні й економічні інтереси своїх власників.

Ситуація суттєво змінилась у останні десятиліття, коли стали досить доступними космічні знімки некомерційного характеру, особливо знімки різних супутників NASA (США), Європейського космічного агентства (ESA), Російської Федерації та інших країн. Звичайно, найбільш якісні космічні знімки із високою роздільною здатністю можуть своєчасно купувати зацікавлені організації за державні або власні кошти.

Але й широка громадськість отримала зараз безкоштовний доступ до багатьох космічних матеріалів, які буквально розкрили перед екологами усе різноманіття світу з його багатством природи й, на жаль, з численними екологічними проблемами, драматичними подіями, соціальними наслідками. Й наша молодь, підростаючі покоління науковців, та й просто небайдужих наших юних громадян мають незрівнянні можливості своєчасно, неупереджено й об’єктивно бачити й знати усе, що відбувається у довкіллі безпосередньо навколо них, у їх рідній державі, та й в усьому світі. Для цього треба лише мати інтерес, небайдужість до усього, що відбувається у їх довкіллі, а також, звичайно, мати комп’ютер із доступом до Інтернету, знати популярні сайти екологічного спрямування, вміти здійснювати пошук цікавих екологічних матеріалів. На щастя, наше юне покоління успішно оволодіває новими інформаційними технологіями. Їм часто достатньо лише показати, як почати пошук.

Для успішного пошуку в інтернеті важливої екологічної інформації доцільно поділити відомі сайти за масштабом показу подій у світі, тобто на такі, які надають маломасштабні космічні знімки, середньомасштабні й детальні. Із маломасштабних безкоштовних знімків, які надають оперативну можливість бачити екологічні події на великих площах, слід назвати перш за усе знімки космічних апаратів (супутників) Terra й Aqua. Їх щоденну тривалу й важливу роботу читачі можуть бачити на сайті http://rapidfire.sci.gsfc.nasa.gov/realtime. На цих знімках, якщо не завадить хмарність, читач може слідкувати за будь-якою ділянкою нашої не такої вже й великої земної кулі. Правда, у малому масштабі. Будь-який знімок можна копіювати, роздрукувати й використовувати у навчальному процесі чи в науковій роботі.

Аральське море – екологічна катастрофа глобального значення

Автор: Володимир Стародубцев

1. Завдячуючи своїй не завжди далекоглядній активності, людина чинить безперервний тиск на оточуюче природне середовище. Уся історія людства супроводжується боротьбою за природні ресурси, розвитком і загибеллю регіональних цивілізацій, спустошливими війнами. Незмірно зріс цей «прес» на природне середовище в останні століття, коли стрімко зростає чисельність населення, відбувається інтенсифікація і глобалізація промислового і сільськогосподарського виробництва, коли починають вже «вичерпуватись» деякі природні ресурси.

Read the rest of this entry »

ЧИ ЗМІНЮЄТЬСЯ КЛІМАТ В УКРАЇНІ?

Автор: Володимир Стародубцев

Що відбувається із кліматом в Україні та й в усьому світі? В яких погодних умовах будемо жити й працювати в найближчі роки ми, а тим паче – прийдешні покоління? Ці непрості питання цікавлять і юних громадян нашої країни, які сьогодні навчаються, і їхніх батьків, що працюють і в містах, і на полях. Адже вони суттєво впливають на усі сфери життя людей, на стан нашого природного середовища.

Read the rest of this entry »

СМІТТЄЗВАЛИЩА КИЇВЩИНИ ВИДНО ІЗ КОСМОСУ

Автор: Володимир Стародубцев

В період соціально-економічних змін в Україні у 90-і роки виникла істотна екологічна проблема. Дуже швидко повсюдно виникли й розрослися до неймовірних розмірів несанкціоновані сміттєзвалища уздовж лісосмуг й доріг, у самих лісосмугах й заліснених балках та ярах. Гори побутового сміття чергуються із звалищами невідомих хімікатів, ядовиті розчини витікають із-під таких звалищ, отруюючи ґрунти, підземні води, просочуючись углиб.

Read the rest of this entry »

ПОГЛЯД З КОСМОСУ НА ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

Автор: Володимир Стародубцев

Регулювання стоку Дніпра уже більше 50 років викликає істотні зміни ландшафтів у його басейні. Це, перш за все, підтоплення, заболочування й засолення земель узбережжя водосховищ та ерозія їх високих берегів

Read the rest of this entry »