CLIMATE CHANGE: ЧИМ РЕАЛЬНО ЗАГРОЖУЮТЬ НАМ ЗМІНИ КЛІМАТУ
Володимир Стародубцев
У природы нет плохой погоды?
Каждая погода – благодать?
Вже чимало років і науковці, й фахівці-метеорологи, й пересічні громадяни повсюдно обговорюють проблеми зміни клімату та ті загрози, які вони несуть людству. В певній мірі ми навіть звикли до цього словосполучення «зміни клімату» (climate change), воно іноді сприймається вже як якась банальність. Так, середньорічна температура повітря повільно зростає. Дійсно, десь в горах тануть льодовики й зменшуються запаси прісної води. Й на полюсах льоду стає трохи менше. А рівень океану може піднятись й когось затопити. Але це все десь далеко, не з нами, не поряд, не щодня.
Та є в змінах клімату явища, які не дозволяють забувати про них, а раз за разом досить жорстоко нагадують про себе. Іноді – просто стають загрозою для життя. Це – збільшення частоти екстремальних погодних явищ, відхилень від звичної для нас «норми». Ще на пам’яті небачена спека й посуха в Російській Федерації у 2010 році, яка так само зачепила й Україну. Чи нескінченні зливи в басейні річки Інд у Пакистані в тому ж 2010-му році, які забрали тисячі людських життів й залишили десятки тисяч без житла й засобів існування.
А вже на черзі чергові (чи позачергові -?) випробування…
Аграрії України зібрали в минулому році рекордний врожай зернових культур, зокрема – озимої пшениці. Й оптимістично засіяли великі площі озимини, сподіваючись повторити успіх. Та пройшов вересень, а жодної краплі дощу не випало на засіяні поля. Пройшов жовтень – те ж саме…, листопад – те ж саме… Й не тільки у нас, а на величезній площі Східної Європи зовсім не було дощів, гостра ґрунтова посуха охопила не тільки Східну, а й Центральну Європу. Пшениця зійшла погано, а в деяких районах не зійшла зовсім. Усі сподівання тепер були на сніжну зиму, яка б частково виправила ситуацію.
І зима прийшла… Небачені вже понад двадцять років 30-градусні морози охопили величезні площі Східної і Центральної Європи, потужні снігопади обумовили транспортний колапс на автострадах і навіть в аеропортах. «Полюси холоду» встановились в Україні, на Балканах, у Фінляндії, на Північному Кавказі.
Потужні снігопади й морози поширились навіть на жаркі країни півночі Африки й навіть на Сахару. У Тунісі, Алжірі й Лівії незвичне до морозів населення суттєво постраждало від холодів, зазнала втрат і економіка цих регіонів. Завалило снігом Польщу, Германію, Чехію, паралізувавши автомобільний та авіаційний транспорт. Та найбільше досталось гірським районам Балканських держав, де численні села взагалі були відірвані від будь-яких комунікацій.
Й досі деякі райони Румунії завалені снігом шаром до 3 метрів і більше. В Нідерландах замерзли канали й населення стало на ковзани як найбільш доступний за таких умов транспорт. А в Італії із-за снігів і морозів закрились не тільки аеропорти, а й навіть знамениті музеї, стадіони, тощо.
Загалом у таких екстремальних умовах у Європі загинуло від морозів понад 500 людей, із них понад 100 людей – в Україні.
А що ж було в інших районах світу, коли Європа страждала від екстремальних морозів? На це дає відповідь дані, надані Earth Observatory 2 лютого 2012 року. У Канаді й Сполучених Штатах Америки на протязі місяця стояла незвична дуже тепла погода, у багатьох районах снігу не було зовсім. Тепло було навіть на північному полюсі.
А як пережила Україна ці екстремальні холоди, читачі ще добре пам’ятають самі. Нагадаємо лише, як завалило снігом Карпати й Закарпаття, де тисячі будинків у віддалених селах довго були відрізані від транспортних магістралей, день і ніч спецтехніка розчищала дороги. Припинявся рух на державній магістралі Київ – Чоп, оскільки на дорозі утворилися півметрові замети.
Суворі морози призвели навіть до замерзання води у Чорному морі біля берегів України, у льодовому панцирі опинились кораблі. Майже повністю замерзло Азовське море із шістьма десятками(!) суден та їх екіпажами. А в знаменитих субтропіках України ураганні вітри практично зруйнували набережні курортів Ялти й Алушти (збитки оцінені в 16 мільйонів гривень).
Зараз аграрії нашої країни сподіваються на сприятливу весну без екстремальних погодних явищ, щоб пересіяти втрачені посіви зернових й не допустити продовольчої кризи. Й забути, звісно, зимову негоду. Отакі вони – зміни клімату…
