Р. Амінов. Хижак, який лікує, або дещо про гірудотератію

Кожен по-різному ставиться до медичних п’явок: у когось вони викликають страх, навіть відразу, хтось дивиться на них байдуже. Але незаперечним залишається той факт, що для багатьох людей ці маленькі болотні істоти стали справжнім порятунком. Медична п’явка – це дивовижне створіння, здатне на багатобічний корисний вплив на здоров’я людини.

Історія лікування п’явками є дуже древньою. Вперше гірудотерапія знайшла своє застосування в Єгипті, судячи з настінних малюнків, що були виявлені в гробницях фараонів 18 династії (1567-1308 р. до н. е.).

Відомо, що єгипетська цариця Клеопатра, яка правила в 69-30 рр. до н.е. для того, щоб утримати владу, мала народити спадкоємця від Цезаря, але ніяк не могла завагітніти. Жоден із способів лікування, заклинання і ритуали не могли їй допомогти. І тільки лікар на ім’я Клеомен вилікував Клеопатру від безпліддя, застосовуючи п’явок. Клеопатра після лікування народила Цезарю сина, а згодом – ще двох синів і доньку Антонію.

Про п’явок йдеться і в давньоіндійських рукописах: Дханвантарі, божественна чотирирука істота, аватар Вішну, бог-лікар у індуїзмі, що дав людству знання Аюрведи, зображений з п’явкою в своїй верхній правій руці. Це зображення було створено 250 століть до Різдва Христового. Про застосування п’явок є також згадки і в Біблії, і в Корані.

Родоначальником лікування п’явками прийнято вважати Никандра із Колофона (200-130 рр. до н.є.). У Стародавньому Римі п’явками лікував людей знаменитий лікар Клавдій Гален. У багатотомній енциклопедії «Природнича історія» Плінія Старшого є кілька сторінок, де розповідається про цілющі властивості п’явок та ліки з них.

Абу Алі Ібн Сіна (Авіцена) (980-1037 рр.) присвятив гірудотерапії цілий розділ у своєму широко відомому «Каноні лікарської науки». П’явки були популярні не лише в Єгипті, Греції, а і в Іспанії, Англії, Франції, Італії, Тайланді.

Латинська назва п’явки (Hirudo medicinalis) присвоєна їй шведським дослідником Карлом Ліннеєм, який оцінив її лікувальні властивості, використовуючи п’явку в терапевтичних цілях. В середньовіковій Європі п’явки вважались випробувальним та офіційно признаним засобом лікування більшості хвороб.

Особливо широко гірудотерапію стали застосовувати під кінець XVII і в першій половині XIX ст., коли вважалося, що кровопускання за допомогою п’явок рятує вiд неминучої смертi.

Славнозвісний воєнний хірург Микола Іванович Пирогов при узагальнені спостережень військово-польової практики в період Кримської війни і Кавказької експедиції зазначав: “Я ставив від 100 до 200 п’явок. Навіть в простих переломах, де тільки виявлялася незначна пухлина, зразу ж ставилися п’явки”.

У архівах Наполеона Бонапарта є запис щодо придбання в Угорщині лише за один рік 6 мільйонів п’явок для лікування солдат наполеонівської армії.

Бажаючи допомогти помираючому другу, військовий лікар В. І. Даль поставив смертельно пораненому під час дуелі поету Пушкіну на живіт 25 п’явок. Жар і роздутість живота зменшилися, пульс став рівніший. “Це була хвилина надії”, – напише потім Даль. У ХІХ сторіччі кожний повітовий лікар мав у своєму лікарському арсеналі баночку з п’явками.

Чудодійні властивості лікаря-вампіра дослідили вчені наприкінці ХХ сторіччя. У 1990 – 1991 роках захiднi науковцi виявили бактерицидну дiю слини п’явок. Вони встановили, що екстракт слини у багатьох випадках аналогiчний за типом дiї до антибiотикiв, але на відміну від штучних антибіотиків він не має побiчної дiї.

Почнемо з класифікації, якою користується біологія.

Назва латиною: Hirudinea (запропоновано Ламарком – Lamarck, 1818)

Царство: тварини. Надтип: первинно роті. Тип: кільчасті черв’яки. Клас: пояскові черв’яки.  Підклас: п’явки.

П’явки – це хижаки, що харчуються кров’ю інших тварин, тому їх можна вважати вампірами. Відомо близько 500 видів п’явок. Напиваючись крові, п’явки можуть збільшувати свої розміри в 5-10 разів і далі не їсти 9-14 місяців.