С. Ю. Білоус. ГОЛЛАНДСЬКІ ПОДОРОЖІ

У Голландії багато титулів – і Водне Королівство, і Дочка Моря, і Країна Моряків, і Королева Тюльпанів, і Країна Каналів, і Країна Вітряків… У другій половині І тисячоліття до нової ери ці землі заселяли кельти, на початку нової ери (в І – V сторіччі) сюди перемістилися германські племена, при чому франки й сакси переселилися в ІІІ – ІV сторіччях. При Карлі Великому (768 – 814 р.р.) майже всі нідерландські області увійшли до складу Франкської держави, а після його розпаду в 843 р. – до Східно-Франкського королівства. Графство Голландія з’явилося лише наприкінці ХІ сторіччя, а етнічна спільнота голландців зародилася в ХV-ХVІ сторіччі разом із  об’єднанням провінцій  Нідерланди, Зеландія та Утрехт. Після Нідерландської революції  була створена так звана Республіка Семи Об’єднаних Провінцій (в подальшому – Голландія), яка під час війни з Іспанією відстояла свою незалежність. Іспансь-кі загарбники помстилися убивством десяти тисяч громадян міста Антверпен, що призвело до масової еміграції до «Об’єднаних Провінцій» з території Фландрії, окупованих Іспанією. У 1648 р. була підписана мирна угода, в якій визнавалася незалежність Голландії. Після цього в ХVІ столітті розпочався не лише процес національної консолідації голландців, а поступове піднесення промисловості, мистецтва і культури.  Протягом багатьох століть голландці відвойовували в моря ділянки моря – пульдери. Дві тисячі років поспіль у Нідерландах насипали штучні пагорби, вже в Х-ХІ ст. з’явилися захисні греблі, так звані «дами». Ця назва збереглася навічно в іменах голландських міст: Амстердам, Роттердам, Зандам тощо. З середини ХVІІ сторіччя говорять не лише про золоте століття Нідерландів, а світову славу країні приносить не лише Тюльпановий бум, а й художні вироби. Срібні прикраси, фаянс з Делфту, яскрава вишивка, голландські кахлі, вироби ковалів, такі як флюгери для будівель, – усе це було модним і якісним. Але найбільше  визнання здобули твори голландських художників. Оскільки в Голландії переважала протестантська церква, замовлення на релігійні картини були не такими частими, як у інших країнах Європи. Тому саме тут почався бурхливий розвиток світського живопису: портрету, натюрморту, пейзажу, а також зображення побутових сценок. І це на відміну від інших центрів європейського мистецтва, зокрема Італії та Франції. Таким чином, саме в Голландії було надано поштовх для розквіту мистец-тва у всій Європі.Крізь віки сяють імена живописців Яна Вермеєра, Яна ван Ейка, Ієроніма Босха, Пітера Брейгеля Старшого та його сина Пітера Брейгеля Молодшого й інших. У ХVІІ столітті з’явилися голландські художники, які отримали назву «малих голландців», що продовжили традиції своїх попередників. Їх вміння бачити красу в побуті та в природі викликає подив і захоплення.Але найвеличнішим серед цих імен є ім’я геніального Рембрандта, внесок якого в світову скарбницю мистецтва по-справжньому, мабуть, зрозуміли лише через 200 років після його смерті. Неперевершена гра світла і тіні в його полотнах, майстерність і глибина психологічного ґрунту портретів, сміливі і одночасно витончені офорти та рисунки – це далеко  неповний перелік його відкриттів як художника. Серед численних його учнів (лише у Вікіпедії вказано 37 імен) – багато блискучих живописців, які часто лише наслідували прийоми свого геніального вчителя. Проте найкращим з них, як вважають фахівці-мистецтвознавці, був Карел Фабриціус, оскільки єдиний серед усіх інших учнів зумів проявити власну оригінальну манеру живопису. Цей художник трагічно загинув зовсім молодим. Карел Фабриціус вважається засновником Делфтської школи живопису. В музеях збереглося лише 17 його робіт. Але кожна з них виявляє його неабиякий талант та самобутність.