175 років тому, 2 лютого 1845 року в невеличкому містечку Гримайлів на Тернопільщині народився всесвітньо відомий український учений та громадський діяч Іван Пулюй.
Саме він зробив перший знімок за допомогою Х-променів, які через 12 років назвали рентгенівськими.
Саме він був одним з головних проєктантів електростанцій у Європі.
Саме він ініціював запровадження трамваю в Празі.
Саме він був серед перших перекладачів Біблії українською мовою.
Саме він уперше так висловився про роль України в світі: «Самостійність України є ключем для мирної зали Європи».
ПОЧАТОК ШЛЯХУ
Іван зростав у багатодітній сім’ї освіченого і доброго господаря Павла Пулюя, який певний час був бургомістром містечка. У Гримайлові закінчив початкову школу. Наступним освітнім етапом для нього стала Тернопільська класична гімназія. Незвичайна гімназія, в якій у різні роки навчалися такі майбутні діячі української науки, духовності, культури, як Володимир і Олександр Барвинські, Йосип Сліпий, Іван Горбачевський, Кирило Студинський, Станіслав Дністрянський.
У гімназії панував український дух. І ним не міг не пройнятися юнак з Гримайлова. Разом з братами Барвінськими він стає одним із засновників «Громади», таємної організації, члени якої поклялися служити Україні. Тричі на тиждень, після уроків, вони збиралися на свої засідання. Кожне з них мало чітке спрямування: у середу присвячувалося поглибленому вивченню української і світової історії, в суботу – літературі і в неділю – читанню й декламації слова Божого. У сучасних дослідженнях про життя й діяльність Івана Пулюя часто цитуються його промовисті слова: «Немає більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». Звісно, що саме тоді, під час навчання Івана Пулюя в Тернопільській гімназії, закладалися основи цих переконань і формувалась його патріотична проукраїнська позиція.
Батьки Івана Пулюя були глибоко релігійними людьми, тому свого сина готували до кар’єри греко-католицького священника. Спершу Іван не заперечував – закінчивши гімназію у Тернополі, майбутній фізик вступив на теологічний факультет Віденського університету. Хоча закінчив його з відзнакою, проте від кар’єри священника відмовився, а три роки навчався на філософському факультеті Віденського університету. Це стало причиною розриву з родиною – з тих пір вони більше не спілкувалися, а Іван мусив самостійно заробляти на хліб насущний.
Після закінчення університету Іван Пулюй здійснив спробу влаштуватися викладачем фізики в Київський університет імені святого Володимира. Однак оскільки він був з Галичини, а Київ знаходився під владою Російської імперії, то його вважали неблагонадійним. Крім того, поліцейські чиновники в науково-популярній статті Пулюя «Про нерухомі зірки і планети» примудрилися знайти критику самодержавства.
НАУКОВІ ЗДОБУТКИ
У 1872 році Івана Пулюя вже можна було зустріти в стінах фізичної лабораторії віденського професора фон Лянге. Через два роки він уже в хорватському місті Фіюме (нині Рієка), де працює викладачем на кафедрі фізики, механіки й математики Військово-морської академії. Саме там проявляється його винахідницький талант: Пулюй сконструював прилад для вимірювання механічного еквіваленту теплоти, який отримав срібну медаль на Всесвітній виставці 1878 року в Парижі.
175 років тому, 2 лютого 1845 року в невеличкому містечку Гримайлів на Тернопільщині народився всесвітньо відомий український учений та громадський діяч Іван Пулюй.Саме він зробив перший знімок за допомогою Х-променів, які через 12 років назвали рентгенівськими.Саме він був одним з головних проєктантів електростанцій у Європі.Саме він ініціював запровадження трамваю в Празі.Саме він був серед перших перекладачів Біблії українською мовою. Саме він уперше так висловився про роль України в світі: «Самостійність України є ключем для мирної зали Європи».
ПОЧАТОК ШЛЯХУ
Іван зростав у багатодітній сім’ї освіченого і доброго господаря Павла Пулюя, який певний час був бургомістром містечка. У Гримайлові закінчив початкову школу. Наступним освітнім етапом для нього стала Тернопільська класична гімназія. Незвичайна гімназія, в якій у різні роки навчалися такі майбутні діячі української науки, духовності, культури, як Володимир і Олександр Барвинські, Йосип Сліпий, Іван Горбачевський, Кирило Студинський, Станіслав Дністрянський. У гімназії панував український дух. І ним не міг не пройнятися юнак з Гримайлова. Разом з братами Барвінськими він стає одним із засновників «Громади», таємної організації, члени якої поклялися служити Україні. Тричі на тиждень, після уроків, вони збиралися на свої засідання. Кожне з них мало чітке спрямування: у середу присвячувалося поглибленому вивченню української і світової історії, в суботу – літературі і в неділю – читанню й декламації слова Божого. У сучасних дослідженнях про життя й діяльність Івана Пулюя часто цитуються його промовисті слова: «Немає більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю». Звісно, що саме тоді, під час навчання Івана Пулюя в Тернопільській гімназії, закладалися основи цих переконань і формувалась його патріотична проукраїнська позиція. Батьки Івана Пулюя були глибоко релігійними людьми, тому свого сина готували до кар’єри греко-католицького священника. Спершу Іван не заперечував – закінчивши гімназію у Тернополі, майбутній фізик вступив на теологічний факультет Віденського університету. Хоча закінчив його з відзнакою, проте від кар’єри священника відмовився, а три роки навчався на філософському факультеті Віденського університету. Це стало причиною розриву з родиною – з тих пір вони більше не спілкувалися, а Іван мусив самостійно заробляти на хліб насущний. Після закінчення університету Іван Пулюй здійснив спробу влаштуватися викладачем фізики в Київський університет імені святого Володимира. Однак оскільки він був з Галичини, а Київ знаходився під владою Російської імперії, то його вважали неблагонадійним. Крім того, поліцейські чиновники в науково-популярній статті Пулюя «Про нерухомі зірки і планети» примудрилися знайти критику самодержавства.
…
Продовження читайте в журналі
