300-річчю з дня народження М.В. Ломоносова присвячується

Крок за кроком до Ломоносова.

Step by step to Lomonosov.

Шаг за шагом к Ломоносову.

ЛІТОПИС ЖИТТЯ

1711. 19 (8 за старим стилем) листопада. У селянина села Мішанинська Куростровської волості Двинського повіту Ахангельської губернії Василя Дорофійовича Ломоносова та його дружини Олени Іванівни (дівоче прізвище Сивкова), в хаті сільського голови Луки Леонтійовича Ломоносова, народився син Михайло.

1719—1720. Смерть матері. Василь Ломоносов будує свій корабль – гукор.

1720—1727. З батьком на кораблі плаває до Архангельську, буває й на Білому, й на Баренцовому морі. Вчиться грамоті співає й читає в церкві. У домі сусідів Дудіних  вперше знайомиться із світськими книжками.

1730, грудень. Ломоносов уходить з обозом до Москви продовжувати вчитися.

1731, 15 січня. Зачислений учнем у Слав`яно-греко-латинську академію.

1734. Деякий час навчається в Києво-Могилянську академії, повертається до Москви.

1735, 23 грудня. Ломоносов разом з одинадцятою найкращими учнями відправлений до Петербурзької Академії для подальшого навчання.

1736, 12 січня. Михайло Ломоносов зачислений студентом до Санкт-Петербурзького академічного університету.

1736, 23 вересня. В числі трьох кращих учнів посланий у Німеччину для навчання гірничій справі та металургії.

1736—1739. Вчиться в Марбурзькому університеті в професора Вольфа (вивчає німецьку, французьку мови, філософію, математику, фізику, хімію, механіку). Надсилає свої перші наукові роботи в Петербург.

1739, лютий. Ломоносов одружується з дочкою своєї квартирної хазяйки Єлизаветою-Христиною Цільх. У липні його переводять для подальшого навчання у Фрейберг. Тут він знайомиться з академіком, поетом Г. Юнкером, пише «Оду на взяття Хотина» і «Лист про правила російського складання віршів».

1739—1740. Навчається гірничій справі та мінералогії у Фрейберзі під керівництвом Йоганна Генкеля.

1740, травень. Вижджає із Фрейбергу, їде до Марбурга, вінчається в реформаторській церкві з Єлизаветою-Христиною  Цільх. У Гаазі нечесно був завербований до прусської армії і втік звідси, повернувшись у Марбург.

1741. Навесні — загибель батька на промислах. Червень – Ломоносов повертається до Петербургу, працює над каталогом мінералогічної колекції, представляє документи для отримання звання ад’юнкта.

1742, січень. Отримує звання ад’юнкта фізичного класу Петербурзької Академії наук. Читає лекції з фізичної географії, хімії мінералів, історії, перекладає з німецької оди, присвячені імператриці Єлизаветі Петрівні.

1743, лютий. Позбавлений права присутності в Академічному Зібранні, а в травні за образливу поведінку взятий під стражу. Перебуваючи під арештом, пише низку наукових праць і віршів (перекладає 143 псалми). У цей самий час у Росію приїздить дружина Ломоносова із їхньою донькою та братом – Йоганном Цільхом.

1744, січень. За рішенням Сенату звільняється з-під арешту, публічно просить пробачення в колег. Починає заняття з фізики із російськими студентами.

1745. Знайомиться з Михайлом Воронцовим. Стає професором хімії Санкт-Петербурзької Академії наук. Проводить спостереження атмосферних електричних явищ разом з Георгом Рихманом.

1746. Перекладає «Вольфіанську експериментальну фізику», присвячує цей переклад М. Воронцову. З 20 червня уперше починає викладати фізику російською мовою (а не латиною).

1747. В Академію наук надходить схвальний відзив Леонарда Ейлера на наукові праці Ломоносова

1748. Початок постійного листування з Ейлером. Початок роботи Академічного університету. Вихід з друку «Риторики». Відкриття першої в Россії хімічної лабораторії. Написання оди на честь Єлизавети («Ода на день восшествия на всероссийский престол Ея Величества Государыни Елизаветы Петровны 1848 года»), отримання за оду премії 2000 рублів.

1748—1757. Проведення в хімічній лабораторії роботы по виготовленню кольорового скла і фарб, по аналізу руди.

1749, 21 лютого. Народження доньки Олени. Наукова суперечка з Міллером, виступ проти «норманської теорії» виникнення держави Російської.

1750. Знайомиться з Іваном Шуваловим, фаворитом імператриці Єлизавети, демонструє досліди по виготовленню кольорового скла. Пише п’єсу  «Тамира и Селим».

1751. Виходить Зібрання творів у віршах та прозі. Початок занять хімією зі студентами Академічного університету. Виступає із «Словом про користь хімії».

1752. Завершує першу мозаїчну картину. Захоплено пише про скло («Письмо о пользе стекла»).

1752—1753. Прочитав перший в історії курс лекцій з фізичної хімії. За проектами Ломоносова проводяться ілюмінації та феєрверки.

1753. Перебуває у Москві, вирішує питання про мозаїчну фабрику. 26 липня Рихман гине від удару блискавки. Ломоносов виступає с доповіддю про сутність атмосферної електрики («Слово о явлениях воздушных, от электрической силы происходящих»).

1754. В Академічнім зібранні демонструє діючу модель – прототип гелікоптеру. У німецьких журналах друкуються критичні відгуки про праці Ломоносова, у відповідь він пише «Міркування про обов’язки журналістів…» («Рассуждение об обязанностях журналистов…»). Відкриває фабрику кольорового скла. Разом з Іваном Шуваловим розробляє проект Московського університету.

1755. Відкривається Московський університет, створений за ініціативою І. Шувалова і за проектом М. Ломоносова. Проголошує «Слово схвальне Петру Першому» і завершує працювати над «Російською граматикою».

1756. Починає працювати над епопеєю «Петро Великий». Проводить досліди з обпалювання металів у запаяній посудині. Промовляє «Слово про походження Світла».

1757. Виходить «Російська граматика». Призначений Радником Академічної канцелярії. Складає «Гімн бороді». Переселився у власний будинок у Санкт-Петербурзі. Проголошує «Слово про народження металів від трясіння землі», пише «Міркування про велику точність морських шляхів».

1758. Стає керівником Історичних Зборів, Географічного департаменту, Академічних університету та гімназії. Видається перший том Зібрання творів Ломоносова у видавництві издательстве Московского университета.

1759. Створює навігаційних приладів, поновлює університетські заняття.

1760. Шведська королівська Академія наук обирає Ломоносова почесним членом. Підготовані до друку «Короткий російський літописець». Написав «Міркування про походження льодових гір у північних морях».

1761. Відкриває атмосферу на Венері, представляє Шувалову лист «Про збереження і розмноження російського народу».

1762. Очолює Порцелянову мануфактуру, пише оду Петру III. Напади тяжкої хвороби. Пише оду Катерині II після державного перевороту.

1763. Обраний почесним членом Петербурзької Академії мистецтв. Випускає книгу «Перші підґрунтя металургії, або рудних справ». Представляє в Морське відомство «Короткий опис різних мандрів по північних морях і знаходження можливого проходу Сибірським Океаном у східну Індію».

1764. Працює над книгою «Випробування причини північного сяйва», замовляє гравюри за своїми 48 замальовками різного типу сяйв. Завершує роботу над мозаїкою «Полтавська баталія». Обраний почесним членом Академії наук Болонського інституту. Катерина II відвідує Ломоносова в його будинку.

1765, 4 квітня. Помер у власному будинку на річці Мийці. 8 квітня похований на Лазаревському кладовищі Олександро-Невської лаври в Петербурзі.

(Використані книги О. Морозова, Є. Лебедєва и В. Шубинського, що видані в різні роки в серії  ЖВЛ,  книга Г. Павлової, А. Федорова «Михайло Васильович Ломоносов», М. —1986).

ДЕТИ ВОЙНЫ

Автор: Вячеслав Солощенко

«Никандрово.23 июля 1941 года.

Здравствуй, дорогая мама. Мама, как ты живешь. Я живу хорошо. Мама, забери меня отсюда скорее. Мальчишки меня бьют, а Ненила Петровна не заступается, говорит, дай сдачи. А как я дам, Валерка большой, в четвертый класс перешел. Вчера он сказал, дай пшенки, а я не дал, самому мало, а он дал мне по морде. Но все равно хочется есть. Дорогая мама, я жду тебя каждый день. Я спросил Ненилу Петровну, когда ты можешь приехать, она говорит, Бог его знает. А ты говорила, Бога нет, как же Ненила Петровна говорит, что Бог знает. Дорогая мама, приезжай скорее и привези хлеба, а соль у меня есть. В остальном все хорошо и на этом кончаю. А доктора Айболита мальчишки у меня забрали, говорят, дай почитать, и не отдают. Дорогая мама, приезжай как можно скорее и забери меня, я буду тебя слушаться.И бабушку тоже.»

Read the rest of this entry »

Легендарный «Клим Ворошилов»

Автор: Роман Мартынюк

Массовые танки Красной Армии Т-26 и БТ по своим тактико-техническим данным были вполне на уровне требований середины 30-х годов и вполне удовлетворяли наших танкистов. Их производство развернулось в 1934-1936 гг., когда советская промышленность выпускала более 3000 (!) танков в год (в 1934 г. – 3565, в 1935 г. – 3055 и в 1936 г. – 4803). Но бронирование этих танков оставалось по существу таким же, как в годы первой мировой войны: защищало экипаж и агрегаты танка от пуль и осколков снарядов. И хотя передовые военные мыслители начали давно бить тревогу, но понадобился печальный боевой опыт, который убедил всех в том, какую грозную опасность для танков представляла собой малокалиберная противотанковая артиллерия.

Read the rest of this entry »

БОГ ВОЙНЫ

Автор: Роман Мартынюк

Артиллерия является одним из старейших родов войск. Ее зарождение тесно связано с появлением пороха и огнестрельного оружия. Известно, что прообразом артиллерийских орудий были стенобитные и метательные машины типа катапульт, баллист, онагр, фрондибол и др. Однако принцип их действия, основан­ный на использовании силы упругости скрученных волокон сухожилий животных или материалов растительного происхождения, принципиально отличался от метательных свойств такого взрывчатого вещества, как порох. Его действие основано на способности быстрого горения без дос­тупа кислорода воздуха и выделения при этом большого количества нагретых до высоких температур газов, создающих огромное давление.

Read the rest of this entry »

СВЕТ МУСЕЙОНА

Автор: Вячеслав Солощенко

… Средиземное море ревело. Чёрные тучи заполонили все небо. День превратился в кромешную ночь. Берег совершенно исчез из видимости, и экипаж биремы, которую бросало волнами из стороны в сторону, полностью потерял возможность ориентироваться. Солнце скрылось неизвестно, в какой части небосвода, звёзд не было видно ни одной. Ведь компас, верный друг моряков, появился в Европе лишь через многие столетья после описываемых событий.

Read the rest of this entry »