1 СIЧНЯ – БОГАТИРСЬКИЙ ДЕНЬ

БОГАТИР-СВЯТИЙ IЛЛЯ МУРОМЕЦЬ

19 грудня за старим стилем, або 1 січня за новим, Руська православна церква встановила день пам’яті преподобного Іллі Муромця. Той, хто відвідав у Києво-Печерській Свято-Успенській лаврі Антонієві (Ближні) печери, впевнився в тому, що мощі Іллі Муромця дійсно перебувають тут.
Але всі, хто знайомий з давньоруськими билинами, знають, що Ілля Муромець – це славетний богатир, який здобув на віки славу своїми подвигами. Історики довели, що він – реальна особа, воїн, який служив Київському князю і захищав Русь від іноземних загарбників. Билини розповідають, що  Ілля Муромець 30 років просидів на печі і був зцілений «каліками перехожими», які звеліли йому принести і випити цілющої води. За фінськими легендами (а також у давніх варіантах руських билин) цими каліками були Сам Ісус Христос і його два апостоли.
Натомість літописи не згадують про життя богатиря. Чому? Read the rest of this entry »

Перепустка до фізики

Фізика – точна наука, і вміння розв’язувати задачі є необхідною складовою освіти будь-якого фізика. Зрозуміло, що без доволі складних розрахунків не було б ні телевізорів, ні комп’ютерів, ні мобільних телефонів. Люди так і не полетіли б у космос, не мали б навіть ліфтів, а по вулицях пересувалися пішки або на конях. Всі, хто проектував сучасну техніку, обов’язково розв’язували задачі з фізики.
Але фізичні задачі бувають різними. Одні спрямовані на закріплення набутих навичок, інші – на творчий пошук, відкриття чогось несподіваного, нового. До останніх задач відносяться задачі олімпіад, турнірів юних фізиків та задачі, які є предметом дослідження робіт Малої академії наук (МАН).
Це дивно, але, мабуть, найбільша увага приділяється саме олімпіадним задачам. Хоча, здається, олімпіадні задачі розв’язують далеко не всі учні. Проте, намагаються розв’язати, чи хоча б зрозуміти їх розв’язок пробує більшість школярів.
Дійсно, олімпіади проводяться в усіх школах (І-й етап), потім в усіх районах та містах (ІІ-й етап), далі в обласних центрах (ІІІ-й етап) і, нарешті, на всеукраїнському рівні (ІV-й етап). Але й на цьому змагання не припиняється, і після тренування п’ять учнів, що показали найкращі результати під час олімпіад на відборі і які увійшли до збірної команди України з фізики, виборюють першість на Міжнародній фізичній олімпіаді. До речі, останні роки всі п’ять учасників нашої команди повертаються з міжнародних олімпіад з медалями.
Та повернемось на рівень районно-міських олімпіад, до яких причетна, мабуть, половина читачів журналу. Приблизно такі задачі під час обласного конкурсу МАН вимушені розв’язувати навіть ті юні академіки, яким понад усе подобається експериментувати та майструвати. Виходить, що вміння розв’язувати задачі – є перепусткою до Фізики.
Вашій увазі пропонуються умови і розв’язки ІІ-го етапу Всеукраїнської олімпіади з фізики, який відбувся в районах та містах Дніпропетровської області 24 листопада 2012 р.
Автор рекомендує спочатку спробувати самостійно розв’язати ці задачі, а вже потім порівняти отримані результати та методи розв’язування задач з авторськими. І щиро бажає всім подолання будь-яких перешкод, успіху та задоволення!

Чому в Класичному приватному університеті проводяться міжнародні фестивалі, присвячені творчості Хлєбникова?

Це питання, яке часто задають люди, які вперше чують про фестиваль, виникає, мабуть, тому, що Велимир Хлєбников не дуже відомий і не дуже визнаний нащадками поет. Так, він був одним із засновників футуризму. Так, його предки (Вербицькі) з боку матері жили на Запоріжжі, а сам він був студентом фізико-математичного факультету Київського університету, але тільки один рік, оскільки його заарештували. Дійс-но, він був лідером групи молодих поетів – кубофутуристів, куди входили брати Давид, Микола та Володимир Бурлюки, так само запорізького роду, а також В. Маяковський й О. Кручених. Так, Хлєбников відомий своїми експериментами з поетичною мовою і словотворенням, напевно був обдарованою людиною.Але ж разом з цим він є далеко не однозначною постаттю, його короткий життєвий шлях насичений діяльністю, яка виходить за межі традиційного розміреного існування. Та й час, у який жив Хлєбников (1885-1922 рр.) був складний і насичений потрясіннями: перша світова війна, революція, громадянська війна. Ось тільки деякі епізоди з його діяльності.

У лютому 1916 р. групою його друзів було засновано утопічне «Товариство голів Земної кулі», або «Союз 317», в якому він був засновником і одним з голів. Кілька разів Хлєбников був освідчений психіатричною комісією, що дозволило йому відмовитися від продовження військової повинності під час І світової війни.
Так чому ж учні Запорізьких шкіл і студенти Класичного університету із задоволенням беруть участь у цих фестивалях?
Олена Георгіївна Тягушева, проректор КПУ з довузівської підготовки, заступник директора Науково-освітнього комплексу КПУ вважає, що, можливо, дітям цікаве саме те, що не вивчається в школі, виходить за межі підручника. А можливо навіть те, що сучасний, такий тривожний, світ і пересиченість нашої мови штампованими виразами роблять лінгвістичні експерименти Хлєбникова цікавими для них.
– А для нас, – продовжує О.Г. Тягушева, – можливість встановити додаткові теми для спілкування з учнями, надати їм змогу проявити свою творчість у рисунках, віршах, театральних виставах тощо – це вже традиційна, апробована взаємодія з школярами в межах Науково-освітнього комплексу КПУ, куди входять 135 шкіл м. Запоріжжя та Запорізької області.
Ірина Миколаївна Шатова, доцент кафедри англійської філології та зарубіжної літератури Класичного приватного університету, куратор Міжнародного фестивалю Хлєбникова в Запоріжжі, наголошує, що творчі доробки учнів Запорізьких шкіл цінують прихильники творчості Хлєбникова в Росії та Японії. Наприклад, фотокопії робіт наших учнів і фестивальні дипломи переможців конкурсу малюнку на честь Велимира Хлєбникова є на сайтах  середньої школи Канай для дітей 15-18 років у префектурі Канагава (Японія) та Європейського Інституту Університету Дзьоті.
Отже, наводимо роботи наших учнів на літературній сторінці журналу.