У Голландії багато титулів – і Водне Королівство, і Дочка Моря, і Країна Моряків, і Королева Тюльпанів, і Країна Каналів, і Країна Вітряків…
У другій половині І тисячоліття до нової ери ці землі заселяли кельти, на початку нової ери (в І – V сторіччі) сюди перемістилися германські племена, при чому франки й сакси переселилися в ІІІ – ІV сторіччях. При Карлі Великому (768 – 814 р.р.) майже всі нідерландські області увійшли до складу Франкської держави, а після його розпаду в 843 р. – до Східно-Франкського королівства. Графство Голландія з’явилося лише наприкінці ХІ сторіччя, а етнічна спільнота голландців зародилася в ХV-ХVІ сторіччі разом із об’єднанням провінцій Нідерланди, Зеландія та Утрехт. Після Нідерландської революції була створена так звана Республіка Семи Об’єднаних Провінцій (в подальшому – Голландія), яка під час війни з Іспанією відстояла свою незалежність. Іспансь-кі загарбники помстилися убивством десяти тисяч громадян міста Антверпен, що призвело до масової еміграції до «Об’єднаних Провінцій» з території Фландрії, окупованих Іспанією. У 1648 р. була підписана мирна угода, в якій визнавалася незалежність Голландії. Після цього в ХVІ столітті розпочався не лише процес національної консолідації голландців, а поступове піднесення промисловості, мистецтва і культури.