Автори: О. Двірська, М. Грудінкіна
Метою нашої роботи є дослідити та проаналізувати в багатоаспектному характері судно «Товариш»; «Товариш» як символ херсонських морських справ.
Предмет дослідження – розвиток закономірностей та особливостей історії судна.
Об`єктом дослідження є формування, розвиток, організація історії навчально-віт-рильного судна «Товариш», який колись був однією з особливих пам’яток Херсона.
Виходячи з необхідності розкриття об`єкту і предмету нашого дослідження постають наступні завдання:
- здійснити пошук, відбір, класифікацію та систематизацію джерел і літератури;
- дослідити історію розвитку судна;
- узагальнити сукупність історико – політичних поглядів на судно «Товариш»;
- з`ясувати історичне значення для Херсону, для України.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали даної роботи можуть бути використані при проведенні тематичних екскурсій в шкільному історико-краєзнавчому музеї, оновленні музейних стендів, на уроках історії, в процесі підготовки інтерактивних екскурсій, виховних заходів тощо.
Характеристика судна:
- Довжина – 82,5 м;
- Ширина – 12 м;
- Осадка – 4,5 м;
- Водотоннажність – 1727 тонн;
- Площа вітрил – 1 862 м2;
- Силова установка – дизельний двигун «Deutz MWM» потужністю 369 л. с .;
- Швидкість – 8,5 вузлів;
- Екіпаж: Команда – 45 осіб;
- Курсантів – 145 осіб.
Хронологічний літопис
Був побудований в 1933 році на верфі «Blom & Foss» в Гамбурзі під назвою «Gorch Fock» на честь відомого німецького мариніста. Починаючи з 1934 року, використовувався в навчальних цілях. Після другої світової війни в 1948 році морське судно по репарації перейшло в СРСР. У 1949 році на ньому була повішена ринда з ім’ям «Товариш», а 15 червня 1950 року — барк прий-няла радянська команда. Був переданий в Херсонське морехідне училище в 1951 році.
Перше плавання під радянським прапором відбулося в 1957 році під командуванням капітана В. В. Васильєва. У 1974 році барк вперше взяв участь у Балтійській регаті престижної американської серії «Операція „Вітрило“». У 1976 році взяв участь у регаті «Операція „Вітрило“ — 76». У 1980 році виконав рейс до берегів Південної Америки, а в 1993 році приймав участь у регаті біля берегів Великої Британії. У 1994 році через поганий стан барк отримав дозвіл лише на рейси по Чорному морю, а в 1999 році був відбуксований у місто Вільгельмсгафен. З 2005 року розміщений як плавучий музей у гавані міста Штральзунд, який і був його первісним портом приписки.
Капітани
Німеччина: Рауль Мівез, Август Тіле, Бернхард Рогге, Отто Келер, Вільгельм Кале.
СРСР: Іван Васильович Трескін, В. В. Васильєв, Олег Павлович Ванденко, Володимир Павлович Полозов.
Україна: Борис Савич Кісов, Олег Павлович Ванденко, Юрій Олексійович Кущенко, Віктор Костянтинович Виноградов.
Ванденко Олег Павлович (1935-2007) – легендарний капітан віт-рильника «Товариш», який віддав морю все своє життя. У 1968-му 33-річним стає капітаном «Товариша». Під його керівництвом вітрильник крім своєї головної мети виконує й інші функції – успішно бере участь в далеких походах і міжнародних вітрильних регатах.
У 1974 році, беручи участь в престижній регаті «Операція „Парус-74“», незважаючи на серйозний шторм, «Товариш» під командою капітана Ванденко в черговий раз став переможцем. На запрошення іноземних держав «Товариш» бере участь в різних національних урочистостях за кордоном. Здійснює дипломатичні місії, стаючи візитною карткою Херсона, до якого був приписаний. Частими в цей період виявляються візити доброї волі з відвідуванням різних країн, де в портах на екскурсію на борт радянського парусного судна прагнули потрапити тисячі охочих. Ставши відомим, Олег Ванденко ніколи не спочивав на лаврах. Щоб не забути, як командувати сучасними судами, він постійно виходив у море як капітан сучасних суден.
…
Далі читайте в журналі