ДНК, як новий матеріал для напівпровідникової індустрії

Автор: Антон Кузик

Протягом останніх 50 років напівпровідникова індустрія розвивалася за так званим законом Мура (сформульованим  співзасновником Intel Гордоном Муром в 1965 році), який передбачав, що кількість транзисторів в інтегральних схемах буде подвоюватися кожні два роки.  Так, в 1971 році процесор Intel 4004 налічував порядку 2300 транзисторів з характерним розміром 10 мкм (мікрометр – одна мільйонна метра), сучасний Intel Core 2 Duo містить 291 000 000 транзисторів з характерним розміром 65 нм (нанометр – одна міліардна метра). Такий ріст кількості транзисторів був можливий за рахунок розвитку нових методів виробництва, зокрема вдосконалення оптичної літографії.

На сьогоднішній день, напівпровідникова індустрія постала перед проблемою розвитку технологій, які б дозволили досягти розмірів  елементів менших 30 нм і надали б можливість використовувати, наприклад, вуглецеві нанотрубки, як елементи інтегральних схем.

Менших розмірів можна досягнути за рахунок використання так званої молекулярної самоорганізації – процесу, в якому молекули набувають певного порядку  просторового розміщення  без  зовнішнього втручання. Одним з найбільш яскравих прикладів самоорганізації є метод ДНК – орігамі,  розроблений Полом Роземундом в Каліфорнійському Технологічному Інституті в 2006 роцi

Залишити відповідь