Кримська астрофізична обсерваторія

КРИМСЬКА АСТРОФІЗИЧНА ОБСЕРВАТОРІЯ

В цьому році виповнюється 65 років відтоді, як 30 червня 1945 року, відразу після капітуляції гітлерівської Німеччини, за ініціативою Академії наук СРСР було прийнято рішення про створення Кримської астрофізичної обсерваторії (КрАО) і 102 роки від створення її теперішнього відділення на горі Кішка поблизу Симеізу в селищі Кацивелі, де зараз розташовано лабораторію радіоастрономії Науково-дослідного інституту КрАО.
Пошуки місця з прийнятним астрокліматом і мінімальним засвітлюванням від населених пунктів привели до другої гряди Кримських гір поблизу Бахчисарая біля села Партизанське (Мангуш), де в 1946 р. було розпочато будівництво обсерваторії і засновано селище Наукове. У 1955 р. відбулося офіційне відкриття обсерваторії (знов ювілей – 55 років!). На честь відкриття КрАО в ній було проведено І міжнародну астрофізичну конференцію. Потім подібних конференцій проводилося безліч, обсерваторія швидко увійшла до найбільш відомих обсерваторій світу. Молоді науковці з інших країн вважали за честь проходити навчання під керівництвом вчених з світовим ім’ям: академіка А. Б. Сєвєрного; відомого фотометриста, доктора фізико-математичних наук В.Б. Ніконова, одного із засновників вітчизняної (СРСР) школи спектроскопистів, академіка Міжнародної академії з астронавтики, доктора фізико-математичних наук В.К. Прокоф’єва та інших. Наукові роботи мали світовий рівень, авторитет обсерваторії був високим.
Зараз Науково-дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» – найбільша в Україні. Обсерваторія має 11 телескопів для спостереження зір (зоряні телескопи – ЗТ), 4 сонячних (СТ), 1 гамма-телескоп (ГТ-48, 48 дзеркал діаметром 1,2 м), 2 радіотелескопи (РТ) і ще 3 телескопи.
Найкрупніший та найдосконаліший в Україні дзеркальний телескоп ім. академіка Г.О. Шайна (ЗТШ) має дзеркало діаметром 2,6 метра, на ньому працюють не тільки співробітники КрАО, а й вчені з інших обсерваторій України та Росії. ЗТШ увели в дію в 1961 р., В.Б. Ніконов був головою комітету по створенню дзеркального телескопу Г.О. Шайна. Селище Наукове позначено на географічних картах світу будь-якого масштабу, завдяки значущості КрАО.
КрАО – провідний науковий заклад України. Тут досліджують Сонце, далекі галактики, зорі, комети, відкривають малі планети і дають їм імена, слідкують за обертанням Землі та рухом її континентів, конструюють і виготовляють телескопи та прилади для спостережень і вимірювань з поверхні Землі і з космічних апаратів.
Саме в КрАО були зроблені відкриття, які збагатили світову науку. Так академік Андрій Борисович Сєвєрний, директор КрАО зафіксував тут пульсації Сонця, а М.А. Козирєв відкрив вулканічну діяльність на Місяці. Уперше тут були зафіксовані пилові бурі на Марсі й доведено, що «посиніння» атмосфери Марса пояснюються не її проясненням, а, навпаки, запиленістю (А.М Абраменко, В.В. Прокоф’єва-Михайловська). У 1992 році В.В. Прокоф’єва-Михайловська відкрила існування супутника астероїда 87 Сильвія, тоді за кордоном це не відразу було сприйнято, але зараз відомо багато подвійних астероїдів. І цей список відкриттів можна продовжувати і продовжувати…
Вчені КрАО були ініціаторами створення Малої академії наук, починаючи з перших її кроків, вони активно підтримували і СОЛА, і МАН.

Залишити відповідь