Автор: Світлана Білоус
У попередньому номері журналу в рубриці «Суперклуб» надруковано статтю, в якій у дещо незвичній для традиційних методичних публікацій формі було розпочато обговорення проблем сучасної освіти і, зокрема, проблем, пов’язаних з розвитком певних якостей особистості. Я дозволю собі продовжити нетрадиційний виклад своїх думок, підкріплюючи їх власними ілюстраціями.
Автори: Ірина Добровольська, Марина Добровольська
Вже вкотре за останні шість років на Україні вирують пристрасті виборчої кампанії. Країна поділяється на табори, що підтримують «свого» кандидата. Друзі сперечаються до сварок, якщо їх політичні преференції не співпадають. Мільярди гривень витрачаються тільки на рекламні кампанії кандидатів.
Ми продовжуємо знайомити читачів з винаходами знаменитого вченого, – інженера, фізика, механіка, винахідника, математика І-ІІ сторіч нашої ери, представника Александрійської математичної школи – Герона Александрійського. Герон жив в Єгипті в місті Александрія, тому й став відомим як Герон Александрійський. Сучасні історики припускають, що він жив десь між 10-75 роками нової ери. Встановлено, що Герон викладав в Александрійському Мусейоні – науковому центрі античного Єгипту, до складу якого входила і знаменита Александрійська бібліотека.
Автори: Юрій Закускін, Тимур Аббасов
Корисна модель стосується шинної промисловості, а конкретно – зимових шин. Найближчим аналогом є шиповані, робочою поверхнею яких виступають шипи, вмонтовані на поверхні протектора, які і створюють зчеплення коліс з дорогою. Основним недоліком аналога є те, що при проїзді по дорозі не вкритій льодом чи снігом, шипи відразу стираються або вириваються. В сніжно-грязьовій каші ефективність шипів невелика, а на твердому, сухому чи мокрому асфальті шиповані шини програють навіть звичайним: через зниження площі плями контакту шин з дорогою гальмівний шлях автомобіля збільшується на 5-10%. При зміні напрямку обертання шин можливе випадання шипів. Саме ці недоліки є небезпекою при русі автомобілем у зимовий період.
Автор : Альбіна Олбіус
У цієї рослини багато імен: дика маслина, царгородська лоза, царгородський верес, срібне дерево, агнове віття, верба маслянична, маслянка, вірменський фінік, дикий або північний фінік, джидда́ (у центральній Азії) тощо.
Але найбільш розповсюдженими є такі: лоховина, лоховник та найчастіше вживане – лох сріблястий. У сьогоденні слово «лох» часто має образливе забарвлення, оскільки так називають нікчем, які непристосовані до реального життя.
